Карту́шка[1] (від фр. cartouche)[2] — рухомий диск (або кільце) з немагнітного матеріалу в магнітному компасі або в репітері гірокомпаса з рівномірно нанесеними по колу поділами градусної або румбової системи. Використовується для зручності орієнтування сторонами світу.

Картушка в котелку
Картушка компаса в котелку, закріпленому на карданному підвісі (1570)

Картушка магнітного компаса ред.

Картушка — це чутливий елемент магнітного компаса. Складається з системи магнітних стрілок, прикріплених до поплавця, і 6 кронштейнів, на яких розташовується слюдяний диск з наклеєним на нього паперовим диском з поділками через 1° (градус). У центральній частині поплавця мається наскрізний вертикальний канал, переходящий в конусоподібне розширення. У канальний отвір закладається зверху топка (від нід. top — «вершина») — конічна чашечка з агатовим або сапфіровим каменем, якою картушка спирається на компасну шпильку[3][4]. Шпилька компаса виготовляється з латуні, її верхній кінець, виготовлений з твердого сплаву, має форму керна. Шпилька закріплюється на дні верхньої камери наповненого компасною рідиною казанка (котелка) магнітного компаса, на неї спираються картушка з поплавцем. Разом шпилька і топка працюють як вальниця ковзання, забезпечуючи вільне обертання картушки. Казанок своїми двома цапфами спирається на внутрішнє кільце карданового підвісу.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Картушка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Картуш // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  3. Ермолаев Е. Е., Зотеев Е. С. Основы морского судовождения, Издание пятое. — М.: Транспорт, 1988. С. — 22, 23. (рос.)
  4. Самойлов К. И. Топка картушки // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Джерела ред.