Відкрити головне меню

Карпенко Олена Юріївна (18 липня 1967, Чернівці) — філолог. Доктор філологічних наук (2007); професор (2011); керівник наукової школи «Одеська ономастична школа»; дійсний член Української ономастичної комісії Національної академії наук України та Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики, член міжнародних наукових ономастичних організацій American Names Society та ICOS.

Карпенко Олена Юріївна
Карпенко Е. Ф..png
Народилася 18 липня 1967(1967-07-18) (52 роки)
Чернівці, СРСР СРСРУкраїна Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова
Сфера інтересів Когнітивна ономастика
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор філологічних наук

БіографіяРедагувати

Карпенко Олена Юріївна народилася 18 липня 1967 року в Чернівцях у родині заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента Національної академії наук України, академіка Академії наук вищої школи України, доктора філологічних наук, професора Карпенка Юрія Олександровича та Музи Вікторівни, мовознавця, кандидата філологічних наук. У 1989 році закінчила з відзнакою Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова (нині — Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова), факультет романо-германської філології за спеціальністю англійська мова та література. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Комунікативно-прагматичний потенціал власних назв у науково-фантастичному тексті» у 1992 році в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова, а докторську дисертацію — «Когнітивна ономастика як спосіб пізнання власних назв» у 2007 році в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Вчене звання доцента кафедри лексикології та стилістики отримала у 1998 році. Вчене знання професора кафедри граматики англійської мови отримала у 2011 році. Проходила стажування в Університеті Сент-Ендрюс (Шотландія) у 1995 році.

З 1992 по 2008 рр. працювала викладачем, старшим викладачем, доцентом на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови. З 2008 року працює завідувачем кафедри граматики англійської мови. Має понад 80 наукових публікацій, зокрема наукову монографію «Проблематика когнітивної ономастики» та навчальний посібник з грифом МОН «Когнітивна ономастика».

Наукова діяльністьРедагувати

Коло наукових зацікавлень — психолінгвістика, структура ментального лексикону, фреймова ономастика, когнітивна ономастика, трансформація онімів у мовній ментальності, питання літературної ономастики.

Професор Карпенко викладає низку теоретичних та практичних курсів: історія англійської мови, психолінгвістика, когнітивна ономастика, ономастика в аспекті перекладу, синтаксис сучасної англійської мови, інтерпретація художніх, публіцистичних та наукових текстів. Розробила новий напрям вивчення власних назв — когнітивну ономастику.

Піонерами у формуванні нових напрямів української ономастики часто виступають представники Одеської ономастичної школи, створеної Ю. О. Карпенком, який заснував в Україні сучасну теоретичну ономастику, літературну ономастику як окремий напрям і системне вивчення власних назв космічних об'єктів. У цьому контексті найпомітнішою подією початку XXI ст. став вихід у світ монографії Олени Карпенко «Проблематика когнітивної ономастики» та захист нею докторської дисертації «Когнітивна ономастика як напрям пізнання власних назв». Звернення до окресленої проблеми — сміливе рішення, бо відповідного досвіду немає в слов'янській і європейській ономастиці, розкриття суті й механізму семантичної трансформації в мозку людини такого специфічного класу слів, якими є власні назви, належить до надскладних наукових завдань. Дослідження проводились на матеріалі кількох мов (української, російської, англійської та ін.). Проведене О. Ю. Карпенко дослідження без перебільшення можна назвати орієнтиром для розвитку когнітивного напряму в національній та зарубіжній ономастиці, адже їй вдалося на основі сучасних досягнень підняти теоретичне і практичне надбання до усвідомлення його як важливої частини когнітивно-комунікативної системи мови й аргументовано проаналізувати найактуальніші проблеми когнітивної ономастики:

1) впровадження нової методології концептуального аналізу власних назв, які виявляють значну специфіку в ментальному лексиконі;

2) з'ясування когнітивної і текстової ролі онімів та особливостей набуття ними статусу концептів;

3) визначення співвідношення між мовним символом і концептом та між власною назвою й апелятивом;

4) аналіз структури реальних, віртуальних або сакральних ономастичних фреймів: антропонімічного, топонімічного, теонімічного, ергонімічного та ін.;

5) вивчення взаємокогнітивних (концептуальних) і психолінгвістичних (типів асоціацій).

Професор Карпенко є членом спеціалізованих вчених рад з захисту кандидатських та докторських дисертацій у ОНУ ім. І. І. Мечникова, Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського та Національнії академії наук України. З 2012 року Карпенко О. Ю. призначена науковим керівником держбюджетної науково-дослідної теми «Когнітивно-дискурсивна категоризація різнорівневих мовних й мовленнєвих явищ в синхронії та діахронії» (Держ. № 0113U002692, № 102, наказ по ОНУ № 3946 — 18 від 23.10.2012 р.).

З 2010 року є головним редактором фахового збірника наукових праць «Записки з ономастики». Є членом редакції п’яти фахових збірників: «Логос ономастики», «Записки з романо-германської філології», «Слов’янський збірник», «Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського» та «Проблеми прикладної лінгвістики».

Працювала членом експертної комісії ВАК України. Є дійсним членом Української ономастичної комісії Національної академії наук України та Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики. Є членом міжнародних наукових ономастичних організацій American Names Society та ICOS.

ПраціРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Лучик В. Про нові напрями української ономастики / В. В. Лучик // Філологічні дослідження. — Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2009. — С. 144-146.

ПосиланняРедагувати