Ви́годська вузькоколі́йна залізни́ця (сучасна рекламна назва — Карпа́тський трамва́й) — мережа гірських вузькоколійних залізниць (ширина колії — 750 мм) в Українських Карпатах — поблизу смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області. Побудована в XIX столітті для вивозу деревини з гір.

Карпатський трамвай
Wikitram.JPG
Тип залізнична лінія
Статус діюча
Повна назва Вигодська вузькоколійна залізниця
Штаб-квартира Вигода
Роки функціонування 1890
Країна Україна Україна
Ширина колії 750 мм
Материнська компанія ТОВ «Уніплит»
ТзОВ «Карпатський трамвай»
Сайт greentrain.com.ua

CMNS: Карпатський трамвай на Вікісховищі

Залишилося близько 7 км діючої колії (на 2018 рік). Нині діє і за первісним призначенням, і як туристичний маршрут.

ІсторіяРедагувати

У другій половні XIX століття почався інтенсивний розвиток промисловості у Австро-Угорщині, зокрема й у Галичині. В Українських Карпатах зріс обсяг вирубування дерев і постачання деревини в усі регіони імперії. Тому виникла потреба у вдосконаленні методів її транспортування.

Лінія вздовж МізункиРедагувати

1890 року власником місцевих лісопилень барона Леопольда Поппера фон Подгарі було збудувано вузькоколійну залізницю завдовжки 3 км від Вигоди до тартаку у Старому Мізуні. Громада села Старий Мізунь не дозволила будувати залізницю лівим берегом, де були сільські городи, тому колію проклали правим. Спочатку використовували кінну тягу, а на початку ХХ століття перейшли на парову.

 
Дрезина з пасажирами

Перед Першою світовою війною барон Поппер продав вузькоколійку британському акціонерному товариству «Сільвінія». 19 лютого 1918-го краківська фірма «Фальтер і Даттнер» почала проектування продовження залізниці зі Старого Мізуня далі долиною Мізуньки. Роботи закінчилися 1920 року. Головну лінію продовжили до урочища Соболь, також були збудовані відгалуження.

Окрім основного призначення — перевезення деревини, лінію використовували у туристичних цілях. У тогочасній пресі час від часу навіть з'являлися відповідні рекламні повідомлення.

Лісоруби найчастіше виїздили на лісозаготівлю в понеділок вранці, а поверталися додому в п'ятницю увечері. Проте кожної середи до них залізницею приїздили їхні дружини.

Перед Другою світовою війною «Сільвінія» планувала будувати ширококолійну залізницю як продовження «Карпатського трамваю» через Торунський перевал до Хуста. Проте цей проект не був реалізований через відсутність коштів.

Лінія вздовж СвічіРедагувати

 
Карпатський трамвай

1913 року німецька компанія «Оренштайн і Коппель» (нім. Orenstein & Koppel) почала будівництво другої вузькоколійки в долині річки Свіча завдовжки 21 км. Вона пролягла від Вигоди до Людвиківки. 1914 року, через початок Першої світової війни будівництво зупинилося. 1936 року лінію продовжили — вона розгалужилась і відтак закінчувалася станціями Бескид і Свіча (поблизу теперішньої межі Івано-Франківщини та Закарпаття).

1939 року лінія мала довжину 65 км. Потяг вирушав із Вигоди о 8:45 і прибував на станцію Свіча о 10:30; вирушав зі Свічі о 16:30 і прибував у Вигоду о 18:00. Курсував лише у робочі дні. Швидкість руху становила близько 25 км/год.

Об'єднання лінійРедагувати

Після Другої світової війни для відновлення шахт Донбасу потрібно було багато деревини. Тоді поблизу Вигоди її заготовляли щорічно по 700 тис. м2. В цей час дві вузькоколійки об'єднали в одну, почали активне будівництво відгалужень. Довжина Карпатського трамваю сягнула 180 км. Використовували паровози типу «ГР» і вагони «Ваймер».

У 19701980-х обсяг лісозаготівель знизився, залізниця почала занепадати. На початок 1990-х довжина колій становила 135 км. Сильні повені 1998 року знищили половину колії.

З 2000 лінію вздовж Мизунки експлуатують за первісним призначенням. Нею регулярно курсують вантажний потяг і потяг, що перевозить лісорубів.

Туристичний маршрутРедагувати

«Карпатський трамвай» експлуатує компанія «Уніплит». З 2004 року його використовують і в туристичних цілях. З навколишніх міст до станції курсують туристичні автобуси зі Львова, Моршина, Трускавця тощо. Зазвичай перед поїздкою у кафе поблизу можна замовити їжу, яку доставляють до кінцевого пункту — покинутої бази відпочину «Джерело». На території колишньої бази відпочинку для туристів працюють кіоски з сувенірами, кафе і встановлено дерев'яні столики із дахами.

Сучасний станРедагувати

Довжина рейки Карпатського трамваю становить 7 м, висота — 8 см; вага однієї рейки — 85,4 кг. Ширина колії — 750 мм. На пару рейок припадає 11 шпал.

Парк Карпатського трамваю сьогодні складається з автомотриси ТУ6П-0037, двох пасажирських вагонів і відкритої платформи. Сучасний маршрут пролягає від селища Вигода через лісоділянку та селище лісорубів Міндунок (Солотвинський) до урочища Сенечів (поблизу села Сенечів), проходячи понад річкою Мизунка.

Поблизу виїзду з містечка Вигода встановлено пам'ятник Карпатському трамваю — паротяг ВП-4 випуску 1948 року (саме такий раніше працював на лінії).

Нині з двох гілок у робочому стані залишається одна — в напрямку с. Мизунь. В напрямку с. Мислівка рейок практично вже немає — розібрали та здали на металобрухт. Занепад вузькоколійки стався через роздріблення лісогосподарств теперішнім керівництвом і перехід на вивезення лісу вантажівками, що сильно шкодить довкіллю, зокрема річкам і потокам. Залишки довоєнних рейок можна знайти в глухих закутках біля урочища Кругла Млака.

Цікаві фактиРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати


ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015. 

ПосиланняРедагувати