Відкрити головне меню

Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська (нім. Karoline von Pfalz-Zweibrücken), повне ім'я Кароліна Генрієтта Крістіна Філіпіна Луїза Пфальц-Цвайбрюкенська (нім. Karoline Henriette Christine Philippine Luise von Pfalz-Zweibrücken), (нар. 9 березня 1721 — пом. 30 березня 1774) — принцеса Пфальц-Цвайбрюкенська, донька герцога Пфальц-Цвайбрюкену Крістіана III та графині Кароліни Нассау-Саарбрюккенської, дружина ландграфа Гессен-Дармштадту Людвіга IX, матір великого герцога Гессену Людвіга I.

Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
нім. Karoline von Pfalz-Zweibrücken
Ca 1750 caroline von hessen.jpg
Портрет Кароліни пензля Антуана Песне, близько 1755 року, замок Вольфсгартен
8-а ландграфиня Гессен-Дармштадту
Початок правління: 17 жовтня 1768
Кінець правління: 30 березня 1774
Попередник: Доротея-Шарлотта Бранденбург-Ансбахська
Наступник:Луїза Гессен-Дармштадтська
Дата народження: 9 березня 1721(1721-03-09)
Місце народження:Страсбур
Дата смерті:30 березня 1774(1774-03-30) (53 роки)
Місце смерті:Дармштадт, Гессен-Дармштадт, Священна Римська імперія
Чоловік:Людвіг IX
Діти:Кароліна, Фредеріка Луїза, Людвіг, Амалія, Вільгельміна Луїза, Луїза Августа, Фрідріх, Крістіан
Династія:Пфальц-Цвайбрюкенська, Гессенський дім
Батько:Крістіан III
Мати:Кароліна Нассау-Саарбрюккенська

Була відома як «велика ландграфиня». Підтримувала дружні стосунки з видатними вченими свого часу. Мала велику бібліотеку.

На її честь названа площа Кароліни (нім. Karolinenplatz) у Дармштадті.

БіографіяРедагувати

Народилась 9 березня 1721 року в Страсбурі. Стала первістком в родині пфальцграфа Біркенфельду, Бішвайлеру та Раппольштайну Крістіана III та його дружини Кароліни Нассау-Саарбрюккенської, з'явившись на світ за півтора роки після їхнього весілля. Згодом сімейство поповнилося синами Крістіаном та Фрідріхом Міхаелем й донькою Крістіаною Генрієттою.

Батько у 1731 році став герцогом Пфальц-Цвайбрюкена. Юридично його права були закріплені наприкінці 1733 року. Він пішов з життя перед 14-річчям Кароліни. Матір більше не одружувалася, виконуючи функції регентки при малому Крістіані до 1740 року.

Перебравши на себе повноту влади, Крістіан перш за все влаштував шлюб Кароліни зі спадкоємним принцом Гессен-Дармштадту.

 
Людвіг Гессен-Дармштадтський

У віці 20 років принцеса була видана заміж за 21-річного принца Людвіга Гессен-Дармштадтського, старшого сина правлячого ландграфа Людвіга VIII. Весілля пройшло 12 серпня 1741 у Цвайбрюккені. Союз пари був складним через особистісні розбіжності: Кароліна полюбляла музику та літературу, в той час як Людвіг цікавився лише військовою справою. Втім, в перші роки шлюбу принц дуже кохав дружину. У них народилося восьмеро дітей:

Перший час Кароліна мешкала у Буксвіллері, який дістався Людвігу від матері. Сам він проводив час у військових таборах. У 1750 році принцеса із донькою оселилися разом із ним у Пренцлау, де Людвіг отримав полк. Часто із ним бувала у Берліні. Ще з початку 1740-х років збирала бібліотеку, якою часто користувалася.[1] Віддавала перевагу французькій літературі.

 
Портрет Кароліни пензля Й. Г. Цізеніса

Після початку Семилітньої війни, у 1757 році, сім'я переїхала на Рейн,[2] де Кароліна з дітьми знову оселилися в Буксвіллері, а Людвіг у Пірмазенсі.[1] Влітку 1761 року принцеса стріляла з пістолету по Ернестині Флакслянд, яка завагітніла від її чоловіка, однак не влучила. В той час вони із Людвігом проводили разом не більше кількох тижнів на рік. В листопаді Ернестіна народила сина, який номінально перейшов на виховання Кароліні.

У 1765 разом із дітьми переїхала до Дармштадтського замку. Стара резиденція була непридатною до життя, а нова будівля знаходилася в стані будівництва, і хоча вона мала стати окрасою міста, в той час її віконні отвори були просто відкритими чи забитими дошками. Для проживання Кароліна веліла звести невеличкі нові будинки. Основною діяльністю принцеси було виховання дітей та заняття замковим садом, який вона переробила на англійський манер.[1][3] Багато часу проводила у збудованому для неї ермітажі,[4] у тому числі, відповідаючи на листи. Її часто навідувала матір,[5] яка мешкала зазвичай у Бегцаберні.

У жовтні 1768 року помер Людвіг VIII. Кароліна стала останньою, з ким він розмовляв за життя. Її чоловік відмовився переїжджати до Дармштадту та скоротив двір. Фактично, вона стала правителькою ландграфства. Надалі все більше часу присвячувала листуванню. Також полюбляла читати, у тому числі останні новинки, надруковані у Франції та Німеччині, займатися музикою та спілкуватися з колом однодумців-інтелектуалів. Багато хвилювалася про майбутнє своїх доньок, втім, всі вони уклали вигідні союзи.[1]

В останні роки життя її здоров'я було слабким. У 1772 році ландграфиня із доньками була запрошена до Санкт-Петербургу. Наступного року разом із Вільгельміною, Амалією та Луїзою вона прибула до Російської імперії. Вільгельміна була обрана як наречена для спадкоємця Павла Петровича. Кароліна з іншими доньками 24 грудня 1773 повернулася до Дармштадту.[2] Тривала подорож остаточно підірвала її здоров'я і навесні 1774 року вона пішла з життя. За п'ять днів не стало її матері.

Була похована в місці, вибраному за життя, в замковому парку,[6] 3 квітня 1774 року о 22 годині.[7]

ГенеалогіяРедагувати

Крістіан I
 
 
Магдалена Цвайбрюкенська
 
Йоганн Якоб Раппольштайн
 
Анна Клаудія Салм-Кірбурзька
 
Густав Адольф Нассау-Саарбрюкенський
 
Елеонора Клара Гогенлое-Нойнштайн
 
Генріх Фрідріх Гогенлое-Лангенбург
 
Юліана Доротея Кастелл-Ремлінген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан II
 
 
 
 
 
 
Катаріна Агата Раппольштайн
 
 
 
 
 
 
Людвіг Крафт Нассау-Саарбрюкенський
 
 
 
 
 
 
Філіпіна Генрієтта Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Philipp Walther: Karoline, Landgräfin von Hessen-Darmstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 410—415. [1] (нім.)
  2. а б Walter Gunzert: Karoline, Landgräfin von Hessen-Darmstadt. In: Neue Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Berlin 1977, ISBN 3-428-00192-3, стор. 283 [2] (нім.)
  3. Замковий сад [3] (нім.)
  4. Замковий сад Дармштадта [4] (нім.)
  5. Bayerisches Hauptstaatsarchiv, Kasten blau, 403/16, 403/19, 404/19, 404/10, 404/21, 404/22, 404/24, 404/36
  6. Дармштадт [5] (англ.)
  7. Дармштадт. Замковий сад [6] (нім.)

ПосиланняРедагувати