Людвіг I Гессенський
Людвіг I, великий герцог Гессенський (нім. Ludwig I. von Hessen-Darmstadt; 14 червня 1753, Пренцлау — 6 квітня 1830, Дармштадт) — ландграф Гессен-Дармштадтський (під ім'ям Людвіг X), згодом перший великий герцог Гессенський.
| Людвіг I Гессенський Ludwig I. von Hessen-Darmstadt | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | |
| Народження: |
14 червня 1753 Пренцлау, Бранденбург, Німеччина | |
| Смерть: |
6 квітня 1830 (76 років) Дармштадт, Велике герцогство Гессен | |
| Країна: | Велике герцогство Гессен | |
| Освіта: | Лейденський університет | |
| Рід: | Гессенський дім | |
| Батько: | Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | |
| Мати: | Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська | |
| Шлюб: | Луїза Гессен-Дармштадтська | |
| Діти: | Людвіг II, Еміль Гессен-Дармштадський, Луїза Кароліна Гессен-Дармштадтська, Георг Гессе-Дармстадтd, Фредерік Гессе-Дармстадтd і Густав Гессе-Дармстадтd[1] | |
| Нагороди: |   | |
Біографія ред.
Людвіг був старшим сином і спадкоємцем Людвіга IX, ландграфа Гессен-Дармштадтського. Після весілля сестри Вільгельміни і російського цесаревича Павла в 1773 році на деякий час залишився в Російській імперії і взяв участь у кампанії 1774 року російсько-турецької війни в чині генерала. У 1790 році він став правителем Гессен-Дармштадту. Він претендував на значне збільшення території Гессен-Дармштадт у імперської реорганізації 1801—1803 років, насамперед за рахунок князівства Вестфалії, що до того часу належало архієпископу Кельну.
Ставши союзником Наполеона, Людвіг в 1806 році отримав звання великого герцога Гессена і вступив у Рейнський союз, що призвело до розпаду імперії. На Віденському конгресі в 1814—1815 років Людвігу довелося відмовитися від його вестфальских територій, проте це компенсувалося районом Рейну, зі столицею Майнцем на лівому березі Рейну. У зв'язку з цим, він змінив свій титул на «великий герцог Гессенський і Прирейнський» (нім. Großherzog von Hessen und bei Rhein). 1828 року уклав з Пруссією митний союз, що став подальшою основою Німецького митного союзу.
Шлюб ред.
У 1776 році він був заручений з Софією Доротеєю Вюртемберзькою, старшою донькою Фрідріха II Євгенія, герцога Вюртемберзького. Заручини були розірвані, для того щоб Софія Доротея могла вступити в шлюб з нещодавно овдовілим шурином Людвіга, цесаревичем Павлом Петровичем, сином і спадкоємцем імператриці Росії Катерини II «Великої». Людвіг отримав грошову компенсацію, коли угоду було порушено.
19 лютого 1777 року, Людвіг одружився зі своєю кузиною Луїзою Гессен-Дармштадтською, дочкою принца Георга Вільгельма Гессен-Дармштадтського.
Нащадки ред.
- Людвіг (26 грудня 1777 — 16 червня 1848), великий герцог, одружений з принцесою Вільгельміною Баденською
- Луїза Кароліна (16 січня 1779 — 18 квітня 1811), одружена з принцом Людвігом Ангальт-Кетенським, мали дітей.
- Георг (31 серпня 1780 — 17 квітня 1856), морганатичний шлюб з Кароліною Терек Сендре
- Фрідріх (14 травня 1788 — 16 березня 1867)
- Еміль (3 вересня 1790 — 30 квітня 1856), політик та воєначальник
- Густав (18 грудня 1791 — 30 січня 1806)
Примітки ред.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Література ред.
- Людовик, великие герцоги гессенские // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)