Вікіпедія

Карл Фроч

Карл Фроч (англ. Carl Froch; 2 липня 1977,Ноттінгем, Велика Британія ) — колишній британський боксер-професіонал. Бронзовий призер чемпіонату світу серед любителів. Чемпіон світу за версіями WBC (2008—2010, 2010—2011), IBF (2012—2015), WBA (2013—2015) у другій середній вазі. Фіналіст професійного боксерського турніру Super Six World Boxing Classic.

Карл Фроч
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Карл Фроч
Прізвисько Кобра (англ. The Cobra)
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Народився 2 липня 1977(1977-07-02) (46 років)
Ноттінгем, Велика Британія
Alma mater Loughborough Colleged і Nottingham Colleged
Вагова категорія Друга середня
Стійка Ортодокс
Зріст 185 см.
Розмах рук 189 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 березня 2002
Останній бій 31 травня 2014
Боїв 35
Перемог 33
Перемог нокаутом 24
Поразок 2
Нічиїх 0
Спортивні медалі
Бокс
Представник Англія Англія
Чемпіонат світу
Бронза Белфаст 2001 до 75 кг

Біографія ред.

Фроч народився 2 липня 1977 року в Ноттінгемі. Його батьки Керол і Френк Фроч[1]. Один дідусь Карла (по батьку) - поляк, і має німецьке коріння, а інший британець. В дитинстві Карл міріяв стати професійним футболістом, та грати за місцевий клуб Ноттінгем Форест. Фроч - шанувальник Джонні Кеша. Зустрічається з британською моделлю журнулу MAXIM Рейчел Кордінглі. З нею має двох дітей: сина Рокко та доньку Наталю[2]. Після того, як Фроч вдруге побив Джорджа Грувза, він привселюдно на ринзі зробив пропозицію своїй коханій[3]. Фроч прихильник Нотінгем Форест, часто перед своїми боями він проводить свої тренування на базі цього клубу.

Літом 2015 оголосив про завершення кар'єри та про початок роботи на телеканалі «Sky Sport»[4][5]

Любительська кар'єра ред.

Боксом почав займатися у рідному Ноттінгемі у віці дев'яти рокі. На любительському ринзі двічі ставав чемпіоном Великої Британії у 1999 і 2001 роках. На чемпіонаті Європи 2000 програв у першому бою Степану Божичу (Хорватія). Найбільшим його досягненням стала бронза чемпіонату світу 2001 року в Белфасті.

  • В 1/16 фіналу переміг Вугара Алекперова (Азербайджан) — 21-12
  • В 1/8 фіналу переміг Антоніоса Гіанноулоса (Греція) — 27-14
  • В чвертьфіналі переміг Ладіслава Кутіла (Чехія) — 28-14
  • В півфіналі програв Андрію Гоголєву (Росія) — 16-28

Професійна кар'єра ред.

Фроч проти Паскаля ред.

Перший бій за титул чемпіона світу Карл Фроч провів проти непереможного канадійця з гаїтянським корінням Жана Паскаля. На кону стояв вакантний титул чемпіона WBC у другій середній вазі. Бій відбувся 6 грудня 2008 року на території британця.

Поєдинок почався дуже активно, з великою кількістю обмінів включно до п'ятого раунду. Ближче до середини темп знизився. Фроч краще використовував свій джеб, а Паскаль у свою чергу ловив суперника правою рукою, враховуючи низько опущену ліву руку опонента. У дев'ятому раунді британець міг завершити бій достроково, оскільки Паскалю заважала отримана гематома. Однак канадієць встояв, і вже сам міг розраховувати на перемогу, через велику втому Фроча та розсічення над лівим оком суперника. Бій так і пройшов усю дистанцію, і судді одноголосно віддали перемогу Карлу Фрочу 116-112, 117-111, 118-110[6]. Паскаль зазнав першої поразки у кар'єрі.

Фроч проти Ворда ред.

Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Карл у фіналі зусрічався з непереможним американцем Андре Вордом, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раундів перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно прибавив у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах коли Андре трохи збавив обороти Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110[7][8]. Фроч втратив свій титул WBC і зазнав другої поразки в кар'єрі.

Таблиця боїв ред.

33 Перемоги (24 нокаутом), 2 Поразки
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 33–2   Джордж Гровс TKO 8 (12) 2:28 31 травня 2014   Вемблі, Лондон Захистив титул чемпіона WBA і IBF у другій середній вазі .
Перемога 32–2   Джордж Гровс TKO 9 (12) 1:33 23 листопада 2013   Phones4u Arena, Манчестер, Великий Манчестер Захистив титул чемпіона WBA і IBF у другій середній вазі .
Перемога 31–2   Міккель Кесслер UD 12 25 травня 2013   О2 Арена, Гринвіч, Лондон Захистив титул чемпіона IBF і виграв WBA у другій середній вазі .
Перемога 30–2   Юсаф Мак KO 3 (12) 2:30 17 листопада 2012   Capital FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона IBF у другій середній вазі .
Перемога 29–2   Лучіан Буте TKO 5 (12) 1:05 26 травня 2012   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Виграв титул чемпіона IBF у другій середній вазі .
Поразка 28–2   Андре Ворд UD 12 17 грудня 2011   Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі Бій за титули чемпіона WBC, The Ring і WBA (Super) у другій середній вазі .
Перемога 28–1   Глен Джонсон MD 12 4 червня 2011   Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі Захистив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 27–1   Артур Абрахам UD 12 27 листопада 2010   Hartwall Arena, Гельсінкі Виграв титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Поразка 26–1   Міккель Кесслер UD 12 24 квітня 2010   MCH Messecenter Herning, Гернінг Втратив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 26–0   Андре Діррелл SD 12 17 жовтня 2009   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 25–0   Джермейн Тейлор TKO 12 (12) 2:46 25 квітня 2009   Foxwoods Resort Casino, Коннектикут Захистив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 24–0   Жан Паскаль UD 12 6 грудня 2008   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Виграв титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 23–0   Альбер Рібацкі TKO 4 (12) 2:35 10 травня 2008   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 22–0   Робін Рейд RTD 5 (12) 3:00 9 листопада 2007   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона British у другій середній вазі .
Перемога 21–0   Сергій Татевосян TKO 2 (12) 2:54 23 березня 2007   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 20–0   Тоні Додсон KO 3 (12) 2:55 24 листопада 2006   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth і British у другій середній вазі .
Перемога 19–0   Браян Брідж KO 11 (12) 1:21 26 травня 2006   York Hall, Беснел Грін, Лондон Захистив титул чемпіона Commonwealth і British у другій середній вазі .
Перемога 18–0   Дейл Вестерман TKO 9 (12) 1:45 17 лютого 2006   York Hall, Беснел Грін, Лондон Захистив титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 17–0   Рубен Гроеневолд TKO 5 (12) 2:25 12 лютого 2005   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 16–0   Метью Барней PTS 12 9 липня 2005   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth і British у другій середній вазі .
Перемога 15–0   Генрі Поррас TKO 8 (10) 0:56 21 квітня 2005   Avalon, Голлівуд, Каліфорнія
Перемога 14–0   Дамон Х'юдж TKO 1 (12) 2:10 24 вересня 2004   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth і виграв British у другій середній вазі .
Перемога 13–0   Марк Вуллнаун TKO 11 (12) 1:47 2 червня 2004   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 12–0   Чарльз Адаму PTS 12 12 березня 2004   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Виграв титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 11–0   Дмитро Адамович TKO 2 (8) 1:07 30 січня 2004   Goresbrook Leisure Centre, Дегенхам, Ессекс
Перемога 10–0   Алан Пейдж TKO 7 (10) 1:40 28 листопада 2003   Derby Storm Arena, Дербі, Дербішир Виграв титул чемпіона Англії у другій середній вазі .
Перемога 9–0   Вейдж Кохарян PTS 8 4 жовтня 2003   Alexandra Palace, Вуд Грін, Лондон
Перемога 8–0   Майкл Монаган TKO 3 (8) 2:18 16 квітня 2003   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 7–0   Варужан Давтіан TKO 5 (8) 1:44 5 березня 2003   York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 6–0   Валері Одін TKO 6 (8) 2:15 28 січня 2003   Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 5–0   Майк Дуфіелд TKO 1 (6) 1:14 21 грудня 2002   Goresbrook Leisure Centre, Дегенхам, Ессекс
Перемога 4–0   Пол Бонсон PTS 6 25 жовтня 2002   York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 3–0   Дарен Ковелл TKO 1 (6) 2:03 23 серпня 2002   York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 2–0   Оджей Абрахам KO 1 (6) 2:18 10 травня 2002   York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 1–0   Майкл Піннок TKO 4 (6) 2:03 16 березня 2002   York Hall, Беснел Грін, Лондон

Примітки ред.

  1. ↑ Wilson, Jared (7 грудня 2008). Carl Froch. Left Lion. Nottingham. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 6 жовтня 2014.
  2. ↑ Nottingham Post, 25 November 2013. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 1 січня 2015.
  3. ↑ Чемпион мира по боксу сделал предложение известной модели прямо в ринге (фото). Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
  4. ↑ Карл Фроч завершил карьеру. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  5. ↑ Carl Froch retires: Former world champion ends boxing career. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  6. ↑ Фроч выиграл у Паскаля. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
  7. ↑ Уорд побил Фроча и стал чемпионом Super Six. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
  8. ↑ Финальный штрих. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Фроч&oldid=37965305