Андре Ворд
Андре Ворд (англ. Andre Ward; нар. 23 лютого 1984, Сан-Франциско, Каліфорнія, США ) — американський професійний боксер, Олімпійський чемпіон 2004 року. Чемпіон світу за версіями WBA (Super) (2009—2015), WBC (2011—2013) і The Ring (2011—2015) у другій середній вазі і за версіями WBA (Super) (2016—2017), WBO (2016—2017) і IBF (2016—2017) у напіввіжкій вазі. «Боксер 2011 року» за версією журналу «Ринг».
Андре Ворд  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Андре Ворд |
| Прізвисько | англ. S.O.G. (Son Of God) |
| Громадянство |  США |
| Народження | 23 лютого 1984 (40 років) Сан-Франциско, США |
| Alma mater | Hayward High Schoold |
| Вагова категорія | Друга середня Напіввіжка |
| Стійка | Ортодокс |
| Зріст | 183 см. |
| Розмах рук | 180 см. |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 18 грудня 2004 |
| Останній бій | 17 червня 2017 |
| Боїв | 32 |
| Перемог | 32 |
| Перемог нокаутом | 16 |
| Поразок | 0 |
| Нічиїх | 0 |
| Олімпійські медалі | |||
| Бокс | |||
|---|---|---|---|
| Золото | 2004 Афіни | Напівважка | |
Любительська кар'єра
ред.На любительському ринзі провів 119 боїв: 115 виграв та 4 програв.
- Чемпіон США серед кадетів 1999 року.
- Чемпіон США 2001 року.
- Чемпіон США серед юніорів 2002 року.
- Чемпіон ігор титанів 2003 року.
- Чемпіон США 2003 року.
- Чемпіон ігор титанів 2004 року.
Олімпійські ігри
ред.- 1/8 фіналу: перемога над Клементе Руссо (Італія) — 17-9
- 1/4 фіналу: перемога над Євгеном Макаренко (Росія) — 23-16
- 1/2 фіналу: перемога над Уткірбеком Хайдаровим (Узбекистан) — 17-15
- Фінал: перемога над Магомедом Аріпгаджиєвим (Білорусь) — 20-13
Професійна кар'єра
ред.Ворд проти Фроча
ред.Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Ворд у фіналі зустрічався з Карлом Фрочем, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раунді перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно додав у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах, коли Андре трохи збавив оберти, Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110[1][2]. Ворд до свого титулу чемпіона WBA додав титули WBC та The Ring.
Ворд проти Ковальова
ред.Андре Ворд підписав контракт з телеканалом HBO на три бої, серед яких один мусив бути проти Сергія Ковальова[3]. Про бій було оголошено у квітні 2016 року. Він відбудеться 19 листопада за системою PPV. Цей бій лише третій в історії, коли зустрічалися два непереможні боксери з першої п'ятірки рейтингу P4Р. Тому він розцінювався як один з найважливіших у 2016 році. Букмекери віддавали невелику перевагу американському боксеру[4]. Боксери домовилися провести по ще одному поєдинку перед їхнім боєм: Андре Ворд проти Александра Бранда, а Сергій Ковальов проти Айзека Чілемби. Вони перемогли у них та почали готуватися до очної зустрічі.
Бій відбувся 19 листопада на арені Т-Мобайл у Лас-Вегасі. На кону стояли титули WBO, IBF та WBA (Super), що належали росіянину. Ковальов вже з першого раунду активно пресингував та завдавав більше ударів. У другому раунді йому вдалося відправити Ворда у нокдаун. Однак американець швидко відновився та вирівняв бій. Ковальов більше йшов у атаку, а Ворд у свою чергу діяв на контратаках, використовуючи джеб. Коли боксери зближалися, Андре починав клінчувати. Загалом бій був дуже конкурентний та проходив без явної переваги одного з боксерів. Судді одноголосним рішенням віддали перемогу Андре Ворду - 114:113[5]. Це рішення викликало суперечливі враження. Ковальов назвав його абсурдом та висловив своє бажання скористатися пунктом у контракті про реванш[6].
За цей бій Ворд гарантовано отримав $5 млн, а Ковальов - $2 млн[7]. Окрім цього він зібрав 160 тисяч покупок, що дещо менше, ніж розраховували організатори[8].
Ворд проти Ковальова II
ред.17 червня 2017 року відбувся матч-реванш. Перші раунди були відносно рівними. У восьмому раунді Сергій Ковальов почав пропускати значно більше. Андре видав серію ударів, а в другій половині трихвилинки, притиснувши росіянина до канатів, доніс кілька ударів по корпусу, у тому числі, здавалося, удар нижче пояса. Рефері вирішив зупинити бій, зафіксувавши дострокову перемогу Ворда.[9]
Таблиця боїв
ред.
.svg){kind=small}
Графічне представлення
ред.
Примітки
ред.- ↑ Уорд побил Фроча и стал чемпионом Super Six. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Финальный штрих. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Андре Уорд подписал контракт с телеканалом HBO. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Букмекеры считают Андрэ Уорда фаворитом в бою с Сергеем Ковалевым. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Андре Уорд победил Сергея Ковалева спорным решением судей. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Промоутер Сергея Ковалева: Мы воспользуемся пунктом о реванше. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Гарантированные гонорары: Ковалев — $2 млн, Уорд — $5 млн. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Ковальов - Ворд зібрав 160 тисяч.
- ↑ Росіянин Ковальов програв Ворду бій-реванш за три чемпіонські титули. ТСН.ua (укр.). 18 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2022.
Посилання
ред.
- Andre Ward's U.S. Olympic Team bio [Архівовано 17 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Andre Ward's Official fan site [Архівовано 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- A Fighter's Heart Andre Ward covered in this book by writer Sam Sheridan
- Recap of Ward's gold-medal winning bout in '04 by Sports Network
- A Fighter's Heart Andre Ward covered in this book by writer Sam Sheridan
- Scandal-plagued Victor Conte is back [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] by LA Times