Карл Мартел Анжуйський
Карл Мартел Анжуйський (угор. Martell Károly; 8 вересня 1271 — 12 серпня 1295) — молодший син Карла II, короля Неаполю, та Марії Угорської[4] — дочки короля Стефана V. Батько угорського короля Карла Роберта. Представник Анжуйської гілки династії Капетингів.
| Карл Мартел Анжуйський італ. Carlo Martello d’Angiò  | |
|---|---|
 | |
| Король Угорщини (титулярний) | |
| Правління | 1290 – 1291 |
| Біографічні дані | |
| Народження | 15 вересня 1271 Неаполь, Сицилійське королівство |
| Смерть | 12 серпня 1295 (23 роки) Неаполь, Неаполітанське королівство[1] чума |
| Поховання | Неаполітанський соборd[2] |
| У шлюбі з | Клеменція Габсбурзька[3] |
| Діти | Карл I Роберт, Клеменція Угорська[3] і Беатриса Угорськаd |
| Династія | Анжу-Сицилійський дім |
| Батько | Карл ІІ Анжуйський[3] |
| Мати | Марія Арпад (1257–1323)[3] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.18-річний Карл Мартел був проголошений папою Миколаєм IV та угорським духовенством титулярним королем Угорщини (1290—1291) як наступник свого дядька по материнській лінії[4] — бездітного Владислава IV Половця, проти якого папа раніше оголосив хрестовий похід.
Карл Мартел ніколи не керував Угорщиною, тоді як його родич із династії Арпадів, король Андрій III, фактично керував країною в цей час. Однак йому вдалося відстояти свої права на Хорватське королівство, яке перебувало в особистій унії з Угорщиною.
Карл Мартел помер від чуми в Неаполі. Його син Карл Роберт пізніше посів престол Угорщини[5].
Видатний поет Данте Аліг'єрі особисто знався з Карлом. У своїй «Божественній комедії» Данте зустрічається із Карлом у третьому небі Раю (сфері Венери), де тепло розмовляє з його духом.
Родина
ред.Дружина — Клеменція Габсбург, донька короля Німеччини Рудольфа I[6].
Діти[7]:
- Карл Роберт (1288—1342) — король Угорщини;
- Беатриса (1290—1354) — дружина Жана II, дофіна В'єннського;
- Клеменція (1293—1328) — дружина Людовика X, короля Франції.
Генеалогія
ред.Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #140810412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ а б Fine, 1994, p. 207.
- ↑ Fine, 1994, pp. 208-209.
- ↑ Earenfight, 2013, p. 173.
- ↑ Previte-Orton, 1962, p. 922.
Джерела
ред.- Earenfight, Theresa. Queenship in Medieval Europe. — Palgrave Macmillan, 2013.
- Fine, John V.A. The Late Medieval Balkans. — The University of Michigan Press, 1994.
- Previte-Orton, C.W. The Shorter Cambridge Medieval History. — Cambridge at the University Press, 1962. — Т. II.
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |