Людовик VIII Лев (фр. Louis VIII; 5 вересня 1187 — 8 листопада 1226) — французький король (1223-1226) з династії Капетингів, син короля Філіпа ІІ та його першої дружини Ізабелли I (графині Артуа).

Людовик VIII
фр. Louis VIII de France
Людовик VIII
Уявне зображення Людовика VIII
Мініатюра з книги "Королі Франції"
автор Жан дю Тільє (16 столілля)
Coat of Arms of France.svg
Прапор
граф Артуа
15 березня 1190 — 14 липня 1223
(під іменем Людовик I)
Попередник: Ізабелла I
Наступник: домен Франції
Прапор
король Франції
14 липня 1223 — 8 листопада 1226
(під іменем Людовик VIII)
Коронація: 6 серпня 1223
Попередник: Філіпп II
Наступник: Людовик IX
 
Народження: 5 вересня 1187(1187-09-05)
Париж, Франція
Смерть: 8 листопада 1226(1226-11-08) (39 років)
Монпансьє, Франція
Поховання: Абатство Сен-Дені
Країна: Франція
Релігія: Християнство (Католицизм)
Рід: Капетинги
Батько: Філіпп II (король Франції)
Мати: Ізабелла I (графиня Артуа)
Шлюб: Бланка Кастильська
Діти: 1 Бланка
2 Агенса
3 Філіпп
4 Альфонсо
5 Іоанн
6 Людовик
7 Роберт
8 Іоанн
9 Альфонсо
10 Філіпп Дагоберт
11 Ізабелла
12 Стефан
13 Карл

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

З біографіїРедагувати

Людовик VIII став королем Франції в 1223 році. Зійшов на престол як перший спадковий король Франції. До нього зберігалася виборність королівської влади, хоча Капетинги обходили це положення тим, що король коронував свого спадкоємця ще при своєму житті і робив співправителем, а феодалам залишалося тільки затверджувати вибір короля. При Людовику VIII принцип незалежності королівської влади від феодальних виборів отримав формальне юридичне підтвердження, відбулося розділення королівського домену між спадкоємцями, яким були виділені апанажі. Людовик VIII продовжував політику Філіпа II Августа. За результатами двох успішних походів в 1224 і 1226 роках він приєднав до домену графство Тулузьке і частину земель на узбережжі Середземного моря. Людовик відвоював у англійців Пуату, Перігор і ряд інших французьких територій. У 1226 році він очолив похід проти альбігойців. По поверненню в тому ж році у Париж Людовик захворів на дизентерію і помер від неї 8 листопада у Шато де Монтпенсьє.

Сім'яРедагувати

ДружинаРедагувати

ДітиРедагувати

  1. Дитина (до 1209) — роки життя, стать невідомі. Померла в грудному віці.
  2. Бланка (1205 — ?) — померла в грудному віці.
  3. Агнеса (1207 — ?) — померла в грудному віці.
  4. Філіпп (9 вересня 1209(12090909) — до липня 1218)
  5. Альфонсо (26 січня 1213(12130126)) — старший брат-близнюк Іоанна. Помер одразу після народження.
  6. Іоанн (26 січня 1213(12130126)) — молодший брат-близнюк Альфонсо. Помер одразу після народження.
  7. Людовик (25 квітня 1214(12140425)25 серпня 1270) — король Франції з 8 листопада 1226 по 25 серпня 1270; очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього він помер), що закінчились провалами. Єдиний з королів Франції, зарахованих до святих римською церквою.
  8. Роберт (25 вересня 1216(12160925)8 лютого 1250) — граф Артуа з 1237 по 8 лютого 1250.
  9. Іоанн (21 липня 1219(12190721)1232) — граф Анжу і Мен. Помер підлітком.
  10. Альфонсо (11 листопада 1220(12201111)21 серпня 1271) — граф Пуатьє.
  11. Філіпп Дагоберт (20 лютого 1223(12230220)1232).
  12. Ізабелла (березень 122523 лютого 1270) — католицька свята.
  13. Стефан (27 грудня 1225(12251227)листопад 1226) — помер немовлям.
  14. Карл (21 березня 1227(12270321)7 січня 1285) — народився через 4 місяці після смерті батька. Засновник Анжу-Сицилійської династії, король Сицилії в 1266—1282, Неаполя з 1266, граф Анжу і Мену з 1246, граф Провансу і Форкальк'є з 1246, титулярний король Єрусалиму з 1277, король Албанії з 1272, князь Ахейський з 1278[1].

ПриміткиРедагувати

  1. КАРЛ I АНЖУЙСЬКИЙ: БІОГРАФІЯ. People.SU. Архів оригіналу за 2014-04-13. Процитовано 2012-04-03. 
Попередник:
Філіп II Август
Король Франції
1223-1226

{{{роки}}}
Наступник:
Людовик IX Святий