Марія Ласкарина
королева Угорщини
Марія Ласкарина (1206 — липень 1270) — молодша дочка імператора і засновника Нікейської імперії Федора І Ласкаріса і Анни Ангел, дочки імператора Візантії Олексія ІІІ Ангела, чия старша дочка Ірина була дружиною імператора Нікейської імперії Іоанна III Дуки Ватаца.
| Марія Ласкарина | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
бл. 1206 Нікея, Нікейська імперія |
| Померла |
24 червня 1270 Естергом, Esztergom County[d], Угорське королівство |
| Поховання | Естергом |
| Громадянство (підданство) |
 Візантійська імперія |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | королева[d] |
| Посада | консорт-королева |
| Рід | Laskaris[d] |
| Батько | Феодор I Ласкаріс |
| Мати | Анна Ангеліна |
| Брати, сестри | • Ірина Ласкаріна і Sophia Eudokia Laskarina[d] |
| У шлюбі з | Бела IV |
| Діти | Кунегунда Угорська, Анна Угорська, Йолента Польська, Ельжбета Угорська, Стефан V Арпад, Свята Маргарита Угорська, Констанція Угорська і Béla, Duke of Slavonia[d] |
| |
ЖиттяРедагувати
Одруження 12-річної Марії Ласкарини 1218 з 12-річним королевичем Белою повинно було закріпити угорсько-візантійський союз. У жовтні 1235 відбулась коронація Бели IV та Марії. Вони прожили разом 35 років. Бела IV помер у травні 1270 і за два місяці померла Марія Ласкарина. Похована в костелі домініканок, збудованому для її дочки св. Маргарити Угорської.
ДітиРедагувати
З 10 дітей короля Бели IV дві дочки було зачислено до почту католицьких святих і одну до блаженних.
- Св. Кінга (Кунегунда) (1224—1292) — видана за князя краківського і сандомирського Болеслава V Сором'язливого
- Маргарита († 1242)
- Анна (1226—1270) — видана за князя галицького, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича
- Каталіна († 1242)
- Єлизавета (1236—1271) — видана за князя Нижньої Баварії Генриха ХІІІ
- Констанція (1237-після 1288) — видана за галицько-перемишльського князя Льва І
- Бл. Йолента (1239—1304) — видана за князя Великопольщі Болеслава Побожного
- Стефан V 1239—1272) король Угорщини з 1270 р.
- Св. Маргарита (1242—1270) — присвячена батьками Богу для звільнення від орд Батия
- Бела (1243—1269)