Жан II (дофін В'єннський)

Жан II (фр. Jean II de Viennois; бл. 1280 — 5 березня 1319) — дофін В'єннський, граф Альбон, В'єнн, Браянсон, Гренобль, Ембрун і Ойзан, барон Ла-Тур-дю-Пін, сеньйор Коліньї у 13071319 роках.

Жан II
фр. Jean II de Viennois
Sceau Jean II de Viennois.jpg
Народився 1280
Помер 5 березня 1319(1319-03-05)
Авіньйон
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність аристократ
Знання мов французька
Титул Q89394284?, Dauphin de Viennoisd і граф[d]
Рід La Tour du Pin familyd
Батько Юмбер I
Мати Anna del Vienèsd
Брати, сестри Henri, Dauphin of Viennoisd і Hugues de la Tourd
У шлюбі з Беатриса Угорськаd[1]
Діти Гіг VIII і Юмбер II

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Ла-Тур-дю-Пін. Син Юмбера I, дофіна В'єннського, та Анни д'Альбон. Народився близько 1280 року. 1289 року отримав титул барона Ла Тур-дю-Пін. З 1290-х років долучився до війни його батька з Савойським графством. 1296 року пошлюбив онуку Карла II, короля Неаполю і графа Провансу. Цим забезпечено підтримку з півдня проти савойців.

1300 року отримав титул дофіна. 1306 року брав участь в укладанні антисавойського союзу. 1307 року після смерті батька перебрав владу у всіх родинних володіннях. Для зміцнення дофіно-савойського кордону залучає дрібних лицарів, яким надає землю в обмін на оборону.

1310 року за посередництва Вільгельма III, графа Женевського, та свого брата Гуго, барона Фокіньї, продовжив перемир'я з Амадеєм V, графом Савойським. 1311 року родина Клерьє принесла оммаж за землі Монтріго та Мірібель-де-Вальклері. 1311 і 1313 року надав хартії міста Авалону та Ла-Буссьєр, яких оточив потужними укріпленнями. Завдяки цьому забезпечено оборону долини між Греноблем і Шамбері.

1314 року за посередництва Бертрана I, архієпископа Тарантеза, та Вільгельма IV Ройна, єпископа Гренобля, укладено мирний договір з Амадеєм V, за яким ободва володаря руйнували укріплення в прикордонній області. При цьому Жан II передавав Савойї містечко Ла-Буас, знищивши його укріплення.

Втім вже 1315 року дофін став готуватися до нової війни з Савоєю. 1316 року захопив замок Мірібель. 1318 року угоду фактично перестали виконувати дофін і граф Савойський.

Дофін Жан II раптово помер 1319 року в Соргу (поблизу Авіньйону), коли він вже збирався повертатися до себе. Йому спадкував син Гіг VIII.

РодинаРедагувати

Дружина — Клеменція, донька Карла Мартела, принца Салерно

Діти:

  • Гіг (1309—1333), дофін В'єннський
  • Юмбер (1312—1355), дофін В'єннський
  • Катерина (д/н—1319)
  • 2 бастарда

ДжерелаРедагувати

  • Félix Bernard, Histoire de Montmélian, chef-lieu du comté et bailliage de Savoie, des origines à 1706, Imprimerie Allier, 1956, 429 p., p. 105.
  • Alain Kersuzan, Défendre la Bresse et le Bugey: Les châteaux savoyards dans la guerre contre le Dauphiné (1282—1355), Lyon, Presses universitaires de Lyon, coll. " Histoire et Archéologie médiévales ", 2005, 433 p. (ISBN 2-7297-0762-X, lire en ligne [archive]), chap. 14, p. 15.
  • Georgiou, Constantinos (2017). «Ordinavi armatam sancte unionis: Clement VI's Sermon on the Dauphin Humbert II of Viennois's Leadership of the Christian Armada against the Turks, 1345». In Kedar, Benjamin Z.; Phillips, Jonathan; Riley-Smith, Jonathan; Chrissis, Nikolaos G. (eds.). Crusades. Vol.15. Routledge.
  1. http://fmg.ac/Projects/MedLands/burgkvien.htm#_Toc31798808