Капеланство НАТО (англ. NATO Chaplains, chaplaincy, chaplainship) — капеланська служба НАТО, Міжнародне воєначальство конференції капеланів (англ. International Military Chiefs of Chaplains Conference), котре виникло від капеланської служби військових священиків (англ. Military chaplain) кожної країни, що має членство в НАТО[1].

Нарукавні емблеми (зліва на право) християнських капеланів, мусульманських капеланів та юдейських капеланів на формі капеланів ВМС США, 1998 р.

Історія

ред.

Чільне місце займає капеланська служба США в Європейському командуванні Збройних сил США (англ. USEUCOM, United States European Command) з 1990 року[1]. Будь-який начальник капеланів (напр. капелан-генерал) еквівалентний термінові, що використовується багатьма народами, представленими у НАТО. Бо у всіх країнах членів НАТО є капелани за «стандартом НАТО».

Вже на 22-й Міжнародній конференції капеланів НАТО у м. Празі були представники військових духовних служб країн-членів НАТО від держав, що входять до програми «Партнерство заради миру» понад 80 делегатів із 37 країн світу, зокрема й делегація з України[2]. Духовні служби в арміях НАТО представляють не тільки християнську релігію, але й юдаїзм, іслам та буддизм[2]. Головним на міжнародній конференції представників військових капеланів була тема «Військовий капелан як етичний радник». Співорганізаторами цього заходу були міністр оборони Чеської Республіки Олександр Вондра і головнокомандувач об'єднаних збройних союзницьких сил НАТО в Європі (англ. SACEUR) адмірал Джеймс Ставрідіс[2].

Вишкіл капеланів НАТО

ред.

Вишкіл капеланів (англ. НАТО NATO SCHOOL: Global Leader in Multinational Military Education and Individual Training) відповаідає «стандартам НАТО»: STANAG 2222, STANAG 6001[3]. Метою цього курсу є виховувати військових капеланів у НАТО та їх партнерів для розв'язання питань, що торкаються здатності виконувати спільне служіння та релігійні консультативні обов'язки під час театру військових дій[3]. Це передбачає вивчення міжнародного права, етики та психологічних методів для підтримки командирів з особовим складом військ у їх місії[3].

Капелан НАТО повинен знати і вміти:

  • ідентифікувати командування НАТО та керівні структури;
  • визначати роль капеланів як радників командування;
  • застосовувати методи примирення;
  • знати методи праці капеланської служби НАТО;
  • знати про працю НАТО;
  • знати військову структуру, управління і контроль НАТО;
  • визначати варіанти реагування у разі кризи;
  • розробляти підхід для забезпечення служіння у війську НАТО[3].
 
Капелани в одностроях у служінні військовослужбовцям Збройних сил Франції (зліва на право) юдейського, мусульманського, християнського віросповідання, 2013 р. (див. на кокарду кашкету, погони та петлиці)

Щороку відбуваються міжнародні конференції в різних країнах-членах НАТО, куди запрошуються представники капеланських служб різних держав та різних конфесій «Корпус Капеланів» (англ. Chaplans Corps)[4]. Там представники капеланських служб різних країн світу діляться своїм досвідом організації капеланства та напрямками праці на сучасному етапі. Програмою конференцій передбачено обмін досвідом, обговорення актуальних проблем відносин Церкви і Збройних Сил, що дає можливість представникам різних конфесій із різних країн набути досвіду співпраці. Організатором є Європейське командування Збройних сил США (англ. USEUCOM, United States European Command).

Вишкіл українських капеланів за стандартами НАТО

ред.

Вишкіл українських капеланів за «стандартами НАТО» в Україні почав відбуватися протягом 1999–2003 років, що містили лекції з психології для капеланів (досвід Бундесверу, Королівських військ Британії, США та інших), практичне знайомство з сучасним озброєнням тощо. Пакет закону про капеланство (духовну опіку у війську) був розроблений, але не прийнятий Верховною Радою України в правління Президента В. Кучми. (Згідно з ним, український капелан мав отримати посаду з матеріальним утриманням й одностроєм військовослужбовця України.) Згаданий вишкіл відбувався за сприяння міжнародної організації капеланської служби «англ. Olive Branch» (Оливкова Гілка)[5], Збройних Сил України, Інституту стратегічних досліджень України, прикордонної служби України, міжнародної організації «Червоний Хрест», всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового Братства та інших. Слухачами були скеровані священики від конфесій УГКЦ, РКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ та інших. Фахівцями були надані відомості про різні моделі капеланства світу, з яких, найімовірніше, для України підходить американська модель поліконфесійності капеланства, оскільки, наприклад, у моноконфесійній Італії та моноконфесійній Польщі понад 90% — це римо-католики, а в поліконфесійній Україні[6] — інша ситуація (див. «Релігія в Україні»). Американська модель поліконфесійності капеланства відповідає поліконфесійній моделі «стандарту НАТО». Узгоджувалися вимоги до кандидатів у капелани України: громадянство України, рекомендація правлячого єпископа релігійної організації, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України, академічний ступінь магістра наук тощо. Інституція капеланства в США передбачає чітке підпорядкування воєначальникові капеланів різних конфесій (у питаннях державних інтересів), а богослужіння відповідних капеланів різних конфесій для військовослужбовців лише з представниками їх конкретної конфесії (в інтересах окремо взятої релігії), що не дає підстав для конфліктів на релігійній основі. До того ж, юдаїзм, християнство та іслам є «авраамічними релігіями».

Протягом 3-7 лютого 2014 року в Парижі (Франція) відбувалася XXV Міжнародна конференція головних військових священиків (капеланів) Збройних сил країн-членів НАТО. Конференція була присвячена аналізу результатів стратегічного розвитку сучасного військового капеланства. У конференції взяли участь і представники капеланства з України, з темою доповіді «Страждання і надія — слово священика (капелана) у вирішенні сучасних проблем»[7].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Opening of the First International Military Chief of Chaplains Conference [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. а б в У Празі відкрилась міжнародна конференція капеланів [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
  3. а б в г M5-37 NATO/PARTNER CHAPLAIN OPERATION COURSE, на офіційному сайті НАТО [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. CHAPLAINS CORPS [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Chaplaincy «Olive Branch» [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. «Релігійна палітра України», Олесь Олексієнко, сайт «Тиждень.ua», 2014 р. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  7. Військове капеланство представили на Міжнародній конференції головних капеланів країн-членів НАТО у Парижі [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)

Джерела

ред.
  • Якимович Богдан // «Вооруженные Силы Украины (очерк истории)», изд. Институт украиноведения им. И. Крипякевича НАН Украины и «Просвита», г. Львов, 1996 г. Проблемы и перспективы становления института капелланов Вооруженных Сил Украины и опыт НАТО (рос.)
  • Діброва В., Костюк П., Коханчук Р., Мельник О. // «Тріумф серця». — м. Київ: вид. «Медіасвіт», 2010 р. — 224 с. ISBN 978-966-971-200-4 (укр.)

Посилання

ред.