Відкрити головне меню

Канівська — станиця, адміністративний центр Канівського району Краснодарського краю, центр Канівського сільського поселення.

станиця Канівська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Канівський район
Код ЗКАТУ: 03220802001
Код ЗКТМО: 03620402101
Основні дані
Час заснування: 1794
Населення 44 755 (2002)
Поштові індекси 353730 — 353733
Телефонний код +7 86164
Географічні координати: 46°05′ пн. ш. 38°57′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 38.950° сх. д. / 46.083; 38.950Координати: 46°05′ пн. ш. 38°57′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 38.950° сх. д. / 46.083; 38.950
Веб-сторінка kanevskaya.ru
Карта
Канівська (Росія)
Канівська
Канівська

Канівська (Краснодарський край)
Канівська
Канівська

Населення — 44 755 мешканців (2005).

Станція на залізниці Тимашевськ — Старомінська.

Зміст

МісцеположенняРедагувати

Канівська розташована за 128 км на північ від Краснодара в межах Кубансько-Приазовської низовини. Станиця розкинулася при злитті Челбас (басейн Азовського моря) з притоками Середня Челбаська і Суха Челбаська. Протяжність: 10 км з півночі на південь, 5 км із заходу на схід.

КліматРедагувати

Клімат помірно континентальний з достатньо м'якою зимою (середня температура січня −3,6 °C) і помірно спекотним літом (липень +23,3 °C). Опадів випадає близько 500 мм, в основному у вигляді злив на початку літа.

СпортРедагувати

Команда «Перемога», яка представляла місцеве господарство, — перший володар кубка «Золотий колос» у 1967 році — всесоюзних змагань серед сільських футбольних колективів. У 1968 році команда знову перемогла в змаганнях, що проходили у станиці Каневській. Її основним суперником була команда радгоспу «Дружба» (тоді село Дружба, тепер Трибухівці), створена з гравців бучацького «Колгоспника». Щоправда, перемогти господарям допоміг суддя очного поєдинку головних претендентів на приз К. Круашвілі, який зарахував несправедливий гол у ворота українців.[1]

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 35 (8657, 28 серп.). — С. 6; № 34 (8656, 21 серп.). — С. 6.

ДжерелаРедагувати