Олекса́ндр Іва́нович Кана́рчик (*14 серпня 1904, Пирогівка — †24 серпня 1944, Вороново) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу,[1] командир 92-го окремого батальйону, 49-ї армії,Другого Білоруського фронту, майор.

Канарчик Олександр Іванович
Kanarchyk Oleks Ivan.jpg
Народження 14 серпня 1904(1904-08-14)
село Пирогівка Віньковецького району Хмельницької області, УРСР
Смерть 24 серпня 1944(1944-08-24) (40 років)
Вороново, Білорусь
Національність українець
Рід військ Engineer1924 forces emb n9619.png інженерні війська
Роки служби 19261930, 19331944
Звання CCCP army Rank major infobox.svg Майор
Формування 49-а армія, 2-й Білоруський фронт
Командування командир 92 батальйону
Війни / битви
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Богдана Хмельницького III ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився 14 серпня 1904 року у селі Пирогівка (нині — Віньковецький район, Хмельницької області, Україна) в сім'ї селянина. Українець. Освіта — неповна середня. Працював бригадиром тракторного загону в ліспромгоспі.

В армії з 1926 по 1930 і з 1933 року. У 1932 році закінчив курси командного складу, а в 1941 році — курси удосконалення командного складу (КУКС). Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Член ВКП (б) з 1943 року.

Командир 92-го окремого моторизованого понтонно-мостового батальйону 49-ї армії 2-го Білоруського фронту, майор Канарчик 27 червня 1944 року вміло організував дії батальйону при наведенні переправи через Дніпро в районі села Добрейка Шкловського району Могильовської області, забезпечивши своєчасну переправу військ і техніки на правий берег річки.[1]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1944 року майору Канарчику Олександру Івановичу за вмілу організацію переправи військ і проявлені при цьому мужність і героїзм, присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Загинув 24 липня 1944 року із засідки, влаштованої аківцями, а після облитий бензином і спалений[2].

Похований в смт Вороново Гродненської області, Білорусь

НагородиРедагувати

Олександр Іванович був нагороджений:

Пам'ятьРедагувати

На братській могилі в смт. Вороново, де похований Герой встановлений пам'ятник, вулиця цього селища носить його ім'я. Школа в рідному селі названа його іменем. На фасаді школи встановлена меморіальна дошка.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и Нагородний лист стор. 325—326. Запис в базі даних № 150013850. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 18 лютого 2011. 
  2. Росархив опубликовал десятки документов о подрывной деятельности польских националистов. «Поляки задели за живое».
  3. Наказ № 0392 від 02.10.1944 року по 9-й армії, Брянського фронту. Запис в базі даних № 17433809. Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 18.02.2011. 

ПосиланняРедагувати