Калуський ліцей № 1
Калуський ліцей № 1 — загальноосвітній навчальний заклад для учнів перших – одинадцятих класів. Зведена в 1883 р. за проектом архітектора Тадеуша Мюннінха, Архітектурна пам’ятка ХІХ ст, охоронний номер 590. Народна назва «червона школа». Розташована у м. Калуш Івано-Франківської обл. на вулиці Івана Франка, 6.
| Калуський ліцей № 1 | |
|---|---|
| Тип | загальноосвітня |
| Країна | Україна |
| Розташування | м. Калуш, Івано-Франківська область |
|
геокоординати не задано:
| |
| Засновано | 1883 |
| Директор | Засядьвовк Ольга Василівна |
| Мова навчання | Українська мова |
| Вулиця | Івана Франка, 6 |
| Сайт | kalush-school1.if.ua |
Архітектура ред.
Сучасний вигляд школа набула в 1883 році. Саме тоді в усіх середніх та великих містах Галичини були збудовані німецькі школи з червоної, нетинькованої цегли в аркадовому, неоготичному стилі, якому притаманні високі готичні фронтони. Архітектор будівлі — львівський архітектор і педагог Тадеуш Вацлав Мюнніх, на що вказує план проєкту школи.
Шестикласна Народна школа в Калуші містила жіноче та чоловіче відділення. Головний фасад симетричний. У центрі будівлі були розташовані входи до обох шкіл. Набір приміщень для кожного відділення складався з восьми класних кімнат (одного класу на 40 учнів та одного на 60; двох навчальних приміщень для 50 і трьох для 80 учнів); аудиторії «для релігії»; канцелярії та санвузлів на обох поверхах у кожному крилі.
Частина першого поверху у флангових частинах дворового фасаду була відведена під помешкання керівників. У правій, жіночій частині будівлі, — двокімнатне, у лівій — трикімнатне житло керівника чоловічого відділення та, за сумісництвом, директора всієї школи.
У підвалі, окрім господарських приміщень, під помешканням керівника жіночої школи розташовані загальна кухня і кімната вахтера школи.
Перекриття над підвалом — цегляні склепіння. Висота софіту в класних кімнатах сягала 4 метрів, у житловій частині, а також шкільних санвузлах та допоміжних приміщеннях — 3,2 метра.[1]
Функціонування школи ред.
Калуська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 найстаріша в місті. Від 1920 до 1939 року ця школа в приміщенні з червоної цегли існувала в якості елітної (відомої в Галичині) польської гімназії, де поряд з німецькою мовою, латиною, викладали також й українську.[2]
Як українська, почала працювати у 1939 році. Спочатку вона знаходилася в приміщенні так званої «білої школи», побудованої за методом народної будови. У 1972 році частина колективу була переведена у новозбудовану ЗОШ №3. З 1976 року і по сьогодні школа знаходиться в приміщенні «червоної школи» З вересня 1992 року школі належить вся будівля.[3]
Діяльність загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 регламентується її Статутом, який затверджено рішенням Калуської міської ради школи від 09 вересня 2014 р. за №2604.
Змінювалася і сама назва школи. У 1957 році Калуську середню школу №1 було перейменовано на Калуську середню загальноосвітню трудову політехнічну школу з виробничим навчанням, у 1975 році – на Калуську середню школу №1, у 1993 році – загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1, у 2000 році – у середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1. А з 2004 року, згідно з рішенням Калуської міської ради №556 від 16.09.2004 р. «Про зміну назв загальноосвітніх навчальних закладів», повна назва школи – Калуська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Калуської міської ради Івано-Франківської області.[4]
Музей старожитностей та історії школи №1 ред.
Музей створено 29 березня 2011 року, Михайлом Гніздовським – вчителем музичного мистецтва та культури. Віднайдено і зведено експонати з Івано-Франківської та Львівської областей. Знаходиться у приміщенні підвалу школи. У музеї нині зберігається полотно, «датоване» 1955 роком, веретено, багато вишиванок, кужіль, дергальна та чесальна щітки, витушка, терлиця-витирачка, якою льон вичісували від насіння, глечики, сулії, дійнички, маслянки, макітри і ситечко з соломи для проціджування молока.[5]
Відомі випускники ред.
Джерела ред.
1. Грабовецький, Володимир. Історія Калуша: з найдавніших часів до початку ХХ ст. / В. Грабовецький. – Дрогобич : Відродження, 1997. – 221 с.
2. Коломиєць М. Історія Калуша і Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах / М. Коломиєць. – Брошнів : [Б/в], 1996. – 265 с.
Примітки ред.
- ↑ Архітектура старого Калуша. Краєзнавці вивчали будівлі “червоної школи” та виконкому. ФОТО | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ Про деяких випускників “червоної” школи | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ Інформація про нас. school-life (рос.). Процитовано 9 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Сторінками історії школи – Калуський ліцей №1 Калуської міської ради (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Калуська Міська Рада. kalushcity.if.ua. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 9 березня 2021.