Калинівка (Чернігівський район)

Кали́нівка (МФА[kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 48 осіб (1 січня 2015)[2]. Орган місцевого самоврядування — Ільїнська сільська рада.

село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Бердянський район
Рада Ільїнська сільська рада
Основні дані
Населення 206 (2001)[1]
Площа 0,26 км²
Густота населення 792,31 осіб/км²
Поштовий індекс 71244
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°01′29″ пн. ш. 36°00′00″ сх. д. / 47.02472° пн. ш. 36.00000° сх. д. / 47.02472; 36.00000Координати: 47°01′29″ пн. ш. 36°00′00″ сх. д. / 47.02472° пн. ш. 36.00000° сх. д. / 47.02472; 36.00000
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми Юшанли
Місцева влада
Адреса ради 71244, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с.Панфілівка, вул.Миру,13
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Запорізька область
Калинівка
Калинівка
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село Калинівка знаходиться на лівому березі річки Юшанли, у місці впадання в неї річки Чокрак, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Маківка (Приазовський район), вище за течією річки Чокрак на відстані 1 км розташоване село Олександрівка.

ІсторіяРедагувати

Населений пункт заснований Классом Вінсом (меноніт) 1812 року як маєток або хутір з назвою Штейнбах. К. Вінс одним із перших почав займатися вівчарством; також велику роль він надавав шовківництву. Цар Олександр I відвідав маєток 1818 року й був приємно вражений великою кількістю дерев. 1819 року цар видає К. Вінсу довготермінову оренду 350 десятин землі. К. Вінс наймає на роботу Петера Шмідта, який, одружившись із донькою Вінса, Анною, став співвласником маєтку. П. Шмідт заснував школу в маєтку. Станом на 1851 рік у маєтку було насаджено 43620 дерев, серед них 10450 — шовковиці. Ще одним власником маєтку був Я. Я. Дік, який одружився з Анною Шмідт. У 1864 році на хуторі проживало в 12 дворах 53 чоловіки. У 1908 році до складу хутора Штейнбах входило 6 маєтків, що налічували 13539 десятин землі.

Після революції й громадянської війни частина сімей залишає хутір. Інші жили до 1924 року, більшість виїхало в Канаду (16 сімей — 58 чоловік). У 1922 році помістю було передано дитячому будинку для дітей-сиріт, який називався ім. СРСР, тут було 350 вихованців. Працювала семирічна школа. У період голодомору 1932—1933 років багато хто сюди підкидав дітей, щоб урятувати їх від голодної смерті. У період сталінських репресій репресували 2 працівників дитячого будинку. З початком німецько-радянської війни дитбудинок евакуювали до Ташкента, де він і залишився. На фронтах воювало 25 жителів села, 6 з них загинуло. Філіпова М. К нагороджено орденами «Червоної зірки» й «Слави». Хутір у війну не зазнав значних руйнувань, тому був швидко відбудований. У 1945 році населений пункт перейменували в село Калинівка. До 1955 року тут працювала початкова школа. Жителі переважно працюють в дитбудинку; також на території села є кормобаза.

Після ліквідації Чернігівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Бердянського району[3].

НаселенняРедагувати

МоваРедагувати

Населення за рідною мовою (2001)
українська мова російська болгарська гагаузька
97.09 % 1.94 % 0.49 % 0.49 %

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.

ПосиланняРедагувати