Калинівка (Олевська міська громада)

село Калинівка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Тер. громада	Олевська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060190190081388
Облікова картка	Калинівка
Основні дані
Засноване	1770
Населення	738
Площа	2,76 км²
Густота населення	267,39 осіб/км²
Поштовий індекс	11037
Телефонний код	+380 4135
Географічні дані
Географічні координати	51°1′28″ пн. ш. 27°26′20″ сх. д. / 51.02444° пн. ш. 27.43889° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	187 м
Водойми	річки: Зольня, Золенка
Місцева влада
Адреса ради	11037, с. Калинівка, вул. Лесі Українки, 3; тел. 9-75-31
Карта
	Калинівка
	Калинівка
Мапа

Кали́нівка (МФА: [kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати); до 1960 — Голиші^[1], у 1960-2016 — Жовтневе) — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 738 осіб.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Калинівка.

Географія

Селом протікає річка Зольня з правою притокою Золенка.

Історія

У 1906 році село Голиші Кисорицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 150 верст, від волості 30. Дворів 94, мешканців 649^[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села^[3].

Нині до сільської ради населеного пункту відноситься ще два села: Ліски та Бацево.

У селі є будинок культури, бібліотека, сільська рада, загальноосвітня школа І-II — ступенів, що збудована 1949 року.

12 травня 2016 року Жовтневе перейменоване на Калинівку^{[джерело?]}.

Колишній орган місцевого самоврядування — Калинівська сільська рада.

Голокост

У Другій світовій війні згідно з даними Надзвичайної державної комісії, на околиці села Калинівка (на хуторі Бацеве) вбили 32 ромів. Встановлений на місці злочину дерев'яний хрест згодом зруйнувався.

У межах проєкту «Захистимо пам'ять» улітку 2019 року тут спорудили пам'ятний знак й інформаційну стелу пам'яті жертв-ромів^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 812 осіб, з яких 397 чоловіків та 415 жінок.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	99,19 %
російська	0,27 %
білоруська	0,14 %
молдовська	0,14 %
інші	0,26 %

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

↑ etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2019.
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2019.
↑ Жовтневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
↑ Бурмістр, Світлана; Тяглий, Михайло (2019). Місце пам’яті вбитим ромам у Калинівці (PDF). www.holocaust.kiev.ua.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

Погода в селі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Б. Світлана, M. Тяглий. Місце пам'яті вбитим ромам у Калинівці — Київ: УЦВІГ, 2019.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png-1] tomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2019.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-2] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2019.

[Голодомор_УІНП-3] Жовтневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[4] Бурмістр, Світлана; Тяглий, Михайло (2019). Місце пам’яті вбитим ромам у Калинівці (PDF). www.holocaust.kiev.ua.

[населення_1989-5] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-6] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-7] Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]