Відкрити головне меню

Кадикой (Сімферопольський район)

Координати: 45°06′40″ пн. ш. 34°11′45″ сх. д. / 45.11111° пн. ш. 34.19583° сх. д. / 45.11111; 34.19583{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку

село
Кадикой


Координати 45°06′40″ пн. ш. 34°11′45″ сх. д. / 45.11111111113877570° пн. ш. 34.19583333336077402° сх. д. / 45.11111111113877570; 34.19583333336077402Координати: 45°06′40″ пн. ш. 34°11′45″ сх. д. / 45.11111111113877570° пн. ш. 34.19583333336077402° сх. д. / 45.11111111113877570; 34.19583333336077402

Країна Україна і Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg Росія
Часовий пояс UTC+2
Кадикой. Карта розташування: Україна
Кадикой
Кадикой
Кадикой (Україна)

Кадикой (з 1948 року Сухоріччя), кримсько-татарською Qadıköy,  — зникле село в в Сімферопольському районі Криму, яке розташовувалося на північному сході району, біля кордону з Білогірським районом. Знаходилося в пониззі річки Бештерек, у степовій частині Криму, між сучасними селами Кленівка і Давидове[1].

Походження назви селаРедагувати

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кади-Кой (записано як Казі[2]) входив до Ашага Ічкійського кадилику Акмечетського каймаканства[3].

Історія селаРедагувати

Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області[4]. Після Павловських реформ, з 1792 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[6], Кади-Кой був призначений центром Кадикойської волості Сімферопольського повіту.

За Ведомостями о всех селениях, в Симферопольском уезде состоящих… 1805 року в селі Кадикой значилося 10 дворів і 54 жителя, виключно кримських татар[7]. На військово-топографічної карті 1817 позначений Кадик з 8 дворами[8]. Після реформи волосного поділу 1829 Кадик віднесли до Сарабузської волості (перейменованої з Кадикойської[9]. На карті 1842 Кадикой позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 дворів[10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Зуйської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Кадикой — російське село з 6 дворами і 37 жителями[11] (на трьохверстовій мапі 1865–1876 року в селі Кади-кой 12 дворів[12]). У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р» за результатами Х ревізії 1887 записаний Кадикой з 23 дворами і 121 жителем[13]. Зберігся документ про видачу позички таким собі Лютцігеру, Гурлебаусу, Губеру, Альбрехту, Йолкіну та ін під заставу маєтку при селах Кадикой і Бавбек-Кора від 1890 року[14].

ПриміткиРедагувати

  1. x = 34.195044 & y = 45.111785 Карта Криму Генштабу Червоної армії. 1941.
  2. Тюркське крим. Qadı — суддя, вимовлялося й писалося у варіантах Каді, Кадій, Казі, Казі
  3. Камеральное Описание Крыма л. А
  4. Адміністративно-територіальний поділ Криму. Архів оригіналу за 29 квітень 2013. Процитовано 16 червень 2013. 
  5. Крым 1783–1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии
  6. Крым 1783–1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни
  7. ИТУАК, т. 26, стр.91. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения
  8. Карта 1817 г. Крым, юго-восток.
  9. Крым 1783–1998 гг., Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. стр. 125
  10. «Топографическая карта полуострова Крым, л. IV,.Съёмка полковн. Бетева и подолк. Оберга. 1842 г.»
  11. Крым 1783–1998 гг., стр. 179
  12. Карта Таврической губ. по рекогносцировке, 1865 года, лист 13[недоступне посилання з квітень 2019]
  13. Памятная книга Таврической губернии 1889г
  14. Пивовар А. В., Пєший О. І., Шляховий К. В. О выдаче ссуд (дело 418)