Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

(Перенаправлено з КОАТУУ)

Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) — структурований перелік усіх адміністративно-територіальних одиниць України, що підтримувався і публікувався державними статистичними відомствами України[к 1] з 1997 до 2020 року. Його попередником був загальносоюзний класифікатор «СОАТО», а наступником став кодифікатор «КАТОТТГ».

Незважаючи на офіційний статус класифікатора та його загальнодержавне значення, він залишався відомчим довідником Держспоживстандарту. Суттєвим недоліком його ведення була несинхронізованість з базою адміністративно-територіального устрою Управління по зв'язках з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України[1].[джерело?]

ІсторіяРедагувати

КОАТУУ було розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». У початковій редакції постанови планувалося розробити КОАТУУ упродовж 1993 року, але потім терміни зсунули до кінця 1996 року.[2][3]

31 жовтня 1997 року Держстандарт України видав наказ № 659, яким вперше затвердив класифікатор під назвою «Державний класифікатор ДК 014-97 „Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України“ (КОАТУУ)».[4][5]

9 грудня 1997 року Державний комітет статистики України наказом № 78 увів КОАТУУ у дію з 1 січня 1998 року на заміну раніше діючому загальносоюзному класифікатору «СОАТО» (рос. «Общесоюзный классификатор „Система обозначений объектов административно-территориального деления Союза ССР и союзных республик, а также населенных пунктов“ (СОАТО)»).[6][5]

Пізніше до класифікатора пʼять разів вносили зміни:[4]

  • № 1 – наказ Держстандарту України від 26.03.99 № 163;
  • № 2 – наказ Держстандарту України від 09.11.2001 № 546;
  • № 3 – наказ Держстандарту України від 29.11.2002 № 19;
  • № 4 – наказ Держспоживстандарту України від 28.01.2005 № 23;
  • № 5 – наказ Держспоживстандарту України від 04.08.2008 № 270.

З 2015 до 2020 рік в Україні у межах адміністративно-територіальної реформи відбувалося добровільне обʼєднання територіальних громад, однак інформація про нові громади до КОАТУУ не вносилася у звʼязку із відсутністю відповідних інструкцій.[7] У 2020 році Кабінет Міністрів та Верховна Рада завершили реформу, затвердивши новий поділ України на громади та райони відповідно.[8][9][10][11][12] У звʼязку із цим КОАТУУ втратив актуальність.[13]

На заміну КОАТУУ прийшов Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що був розроблений Міністерством розвитку громад та територій та затверджений 26 листопада 2020 року.[13]

ОписРедагувати

КОАТУУ був складовою частиною єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації (ДСК ТЕСІ).

КОАТУУ призначено для забезпечення достовірності, зіставленості, цілісності та автоматизованої обробки інформації у різних розрізах всіх видів економічної діяльності.

КОАТУУ складався з кодів та назв всіх адміністративно-територіальних об'єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.

Об'єктами класифікації у КОАТУУ були одиниці адміністративно-територіального устрою України: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, сільради, селища та села.

Уся множина об'єктів класифікації була розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. До кожного рівня класифікації входять об'єкти, підпорядковані об'єктам попереднього рівня.

Перший рівень класифікації (розряди 1, 2) включала:

Другий рівень класифікації (розряди 3, 4, 5) включала:

Третій рівень класифікації (розряди 6, 7, 8) включала:

Четвертий рівень класифікації (розряди 9, 10) включала:

Кожна позиція класифікатора структурно складалася з ідентифікаційного коду та назви об'єкта. Ідентифікаційний код будувався з використанням серійно-порядкового і послідовного методів кодування і тим самим забезпечувалася наступність з раніш діючим „Общесоюзным классификатором «Система обозначений объектов административно-территориального деления Союза ССР и союзных республик, а также населенных пунктов» (СОАТО)“. Для об'єктів першого рівня класифікації були виділені розряди 1,2, другого рівня — розряди 3—5, третього рівня — розряди 6—8, четвертого рівня — розряди 9,10.

У разі кодування об'єктів другого і третього рівня класифікації застосовувався послідовний метод кодування. При цьому розряди 3 та 6 відведено під ознаки, що вказують на рівень класифікації та вид об'єкта класифікації, що кодується.

Ознака 2-го рівня (3-й розряд) має таке значення:

  • 1 — міста обласного значення;
  • 2 — райони Автономної Республіки Крим, області;
  • 3 — райони міст, що мають спеціальний статус.

Ознака 3-го рівня (6-й розряд) має таке значення:

  • 1 — міста районного значення;
  • 2 — не використовується;
  • 3 — райони в містах обласного значення;
  • 4 — селища міського типу, що входять до складу міськради;
  • 5 — селища міського типу, що входять до складу райради;
  • 6 — селища міського типу, що входять до складу райради в місті;
  • 7 — міста, що входять до складу міськради;
  • 8 — сільради, що входять до складу райради;
  • 9 — сільради, села, що входять до складу райради міста, міськради.

Назва центру області, району, сільради друкується поряд з назвою області, району, сільради після символу " / ".

63           Харківська область / м. Харків

означає, що місто Харків є центром Харківської області.

Для зручності читання, для кодів сіл друкуються останні два розряди коду зі зміщенням по відношенню до коду сільради, тобто не повторюються перші вісім розрядів коду.

01 103 930    Привітненська /  с. Привітне
         01  с. Привітне
         02  с. Зеленогір’я

означає, що коди сіл такі:

01 103 930 01 с. Привітне

01 103 930 02 с. Зеленогір'я

У Додатку А наведено коди та назви областей.

У Додатку Б наведено коди та назви районів.

У Додатку В наведено коди та назви населених пунктів у алфавітній послідовності.

В КОАТУУ прийнято такі скорочення категорії об'єкта:

Об'єкт Категорія
М місто (зазначається лише для міст без районного поділу)
Р район у місті з районним поділом
С село
Т селище міського типу
Щ селище

Ведення КОАТУУ здійснював Науково-дослідний інститут статистики Державного комітету статистики України. Підставою для актуалізації були зміни підпорядкованості та назв об'єктів адміністративно-територіального устрою України [14][15][16].

Список кодів для регіонівРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. спочатку Держстандартом, потім Держспоживстандартом, а потім Державною службою статистики

ДжерелаРедагувати

  1. Верховна Рада України. Офіційний вебсайт. Регіони України та їх склад. Архів оригіналу за 26 грудня 2011. Процитовано 13 жовтня 2011. 
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики».
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1995 року № 403 «Про внесення змін і доповнень до Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики».
  4. а б Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 9 Лютого 2021. Процитовано 12 Березня 2016. 
  5. а б Перелік державних та національних статистичних класифікацій. www.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 25 серпня 2021. 
  6. Про впровадження державних класифікаторів України: Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності; Класифікації основних фондів; Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 квітня 2022. 
  7. Розділена реальність децентралізації. Український центр суспільних даних (укр.). 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  8. Те, чого ніколи не було в Україні: Уряд затвердив адмінтерустрій базового рівня, що забезпечить повсюдність місцевого самоврядування. decentralization.gov.ua. 12 червня 2020. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2021. 
  9. Україна з новим адмінтерустроєм: парламент створив 136 нових районів та ліквідував 490 старих. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 24 березня 2021. 
  10. Новий адміністративно-територіальний устрій: про зміни та їх можливі наслідки. ЮРЛІГА. 18 серпня 2020. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  11. Парламент прийняв закон, який сприятиме подальшій реформі територіальної організації влади в Україні | Асоціація міст України. auc.org.ua. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  12. Шкуріна Лідія Борисівна (Грудень 2020). Аналітичний звіт за результатами оцінювання ефективності застосування окремих законодавчих актів щодо децентралізації влади в Україні. Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. с. 34. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  13. а б Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України. www.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 9 Лютого 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  14. Класифікатор об'ектів адміністративно-територіального устрою України: ДК 014-97. — Т.1. — Вид. офіційне, із змінами та доп. — К. : Держстандарт України, 1997. — 382 с.
  15. Класифікатор об'ектів адміністративно-територіального устрою України: ДК 014-97. — Т.2. — Вид. офіційне, із змінами та доп. — К. : Держстандарт України, 1997. — 383-796 с.
  16. Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України: ДК 014-97. — Т.3. — Вид. офіційне, із змінами та доп. — К. : Держстандарт України, 1997. — 797-1196 с.

ЛітератураРедагувати

  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — 800 с.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)


ПосиланняРедагувати