Зеленогір'я

населений пункт в Україні

Зеленогі́р'я (до 1944 року — Арпат, крим. Arpat) — село в Україні, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим.

село Зеленогір'я
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Алуштинська міська рада
Рада Привітненська сільська рада
Облікова картка Зеленогір'я 
Основні дані
Колишня назва Арпат
Населення 281
Поштовий індекс 98521
Телефонний код +380 6560
Географічні дані
Географічні координати 44°52′23″ пн. ш. 34°43′10″ сх. д. / 44.87306° пн. ш. 34.71944° сх. д. / 44.87306; 34.71944Координати: 44°52′23″ пн. ш. 34°43′10″ сх. д. / 44.87306° пн. ш. 34.71944° сх. д. / 44.87306; 34.71944
Місцева влада
Адреса ради 98521, с. Привітне, вул. Леніна, 13
Карта
Зеленогір'я. Карта розташування: Україна
Зеленогір'я
Зеленогір'я
Зеленогір'я. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Зеленогір'я
Зеленогір'я
Мапа
Мапа

CMNS: Зеленогір'я у Вікісховищі

Село знаходиться в долині річки Арпат, Головної гряди Кримських гір, у місці впадання двох приток — Пананьян-Узень справа і Кушень-Узень зліва.

Слово «Арпат» має кілька варіантів перекладу — «розорення», «ячмінь».

Історія ред.

Станом на 1886 у селі Арпат Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 324 особи, налічувалось 71 дворове господарство, існували мечеть та лавка[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 835 осіб (417 чоловічої статі та 418 — жіночої), з яких , 835 — магометанської[2].

Населення ред.

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкала 281 особа[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 31 11,03
російська 143 50,89
кримськотатарська 106 37,72

Водоспад ред.

На північ від села Зеленогір'я, в урочищі Панагія на річці Пананьян-Узень (у перекладі — «свята річка») знаходиться Арпатський водоспад.

До водоспаду по ущелині веде стежка з містками та сходинками в каменях. Висота водоспаду близько 10 м. Він впадає в ще одну місцеву визначну пам'ятку — Ванну Любові. Під водоспадом знаходяться 10-15 порогів.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 9 лютого 2014.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 24 березня 2022.