Йордан Леов
Йорда́н Ле́ов (мак. Јордан Леов, болг. Йордан Леов; *29 серпня 1920, Велес, Королівство сербів, хорватів і словенців, тепер Північна Македонія — †20 вересня 1998, Скоп'є, Македонія) — македонський письменник великої і малої прози та драматург[3].
Йордан Леов | |
---|---|
Народився | 29 серпня 1920[1] ![]() Велес, Велес, Північна Македонія ![]() |
Помер | 20 вересня 1998[1] (78 років) ![]() Скоп'є, Північна Македонія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | письменник ![]() |
Знання мов | македонська[2] ![]() |
З біографії
ред.Йордан Леов народився 29 серпня 1920 року у місті Веелесі. Вчився в Софійському та Белградському університетах (право).
Учасник Народно-визвольної війни 1941—45 років під час Другої світової війни.
Почав літературну діяльність як драматург ще в партизанських походах (одноактівки «Перший копач», «Святий Ілля й святий осел», 1949)[4].
Йордан Леов працював заступником генерального прокурора Македонії. Прозаїк був членом Спілки письменників Македонії від 1952 року[5].
Помер 20 вересня 1998 року в столиці вже незалежної македонської держави місті Скоп'є.
З творчості
ред.Творчість Йордана Леова відображає актуальні для його часу історичні й соціальні процеси, пройнята психологізмом.
- Бібліографія:
- «Дужчий за смерть» („Посилни од смртта“, оповідання, 1952);
- «Велес у Народно-визвольній боротьбі: велеські партизанські загони» („Велес во НОБ: велешките партизански одреди“, у співавторстві з Ніколою Кірковим, 1952);
- «Глибока рана» („Длабока рана“, оповідання, 1953);
- „Побратими“ (роман, 1956);
- «Вихор» („Виор“, роман, 1957);
- «Зниклий світ» („Исчезнат свет“, оповідання для дітей, 1957);
- «Ясмин у квіту» („Расцветан јасмин“, драма, 1957);
- «Глухі світанки» („Глуви мугри“, роман, 1960);
- «Мак» („Афион“, роман, 1963);
- «Антологія болю» („Антологија на болката“, романізована біографія, 1968);
- «Лихий сон» („Лош сон“, повість для дітей, 1972).
Українською мовою оповідання Йордана Леова «Біла смерть» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Македонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 139-140. (мак.)
- ↑ Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 358
- ↑ „Македонска енциклопедија“, МАНУ, Скопје, 2009, 793 стр. (мак.)
Джерела
ред.- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 357-358.
- Македонски писатели, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 139-140. (мак.)