Відкрити головне меню

Йога́ннес Нікола́ус Брьо́нстед[1] (дан. Johannes Nicolaus Brønsted, 22 лютого 1879(18790222), Варде, Данія — 17 грудня 1947, Копенгаген, Данія) — данський фізико-хімік, автор теорії кислот і основ (спільно з Т. Лоурі), професор хімії Копенгагенського університету.

Йоганнес Ніколаус Брьонстед
дан. Johannes Nicolaus Brønsted
Johannes Brønsted.jpg
Народився 22 лютого 1879(1879-02-22)
Варде, Данія
Помер 17 грудня 1947(1947-12-17) (68 років)
Копенгаген, Данія
Громадянство
(підданство)
Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність хімік, викладач університету, фізик
Alma mater Копенгагенський університет
Сфера інтересів фізична хімія
Заклад Копенгагенський університет
Посада член Фолькетінга[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Член Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Данська королівська академія наук
Відомий завдяки: теорія Брьонстеда — Лоурі
рівняння Брьонстеда

БіографіяРедагувати

У 1897 році вступив до Копенгагенського університету, котрий закінчив у 1902 році зі ступенем магістра. З 1905 року працював у своєму університеті, де в 1908 році отримав ступінь доктора наук і звання професора.

У 1926 році Брьонстеда запросили до США для читання лекцій у кількох навчальних закладах, зокрема Єльському та Колумбійському університетах. Там він у 1929 році став членом Американської академії мистецтв і наук.

Із 1930 до 1947 рік Брьонстед обіймав посаду директора Фізико-хімічного інституту Вищої технічної школи в Копенгагені.

Наукова роботаРедагувати

Основні роботи Брьонстеда присвячені хімічній кінетиці, каталізу і термодинаміці розчинів.

У 1920-х роках Брьонстед разом із Дьєрдем де Гевеші працював над розділенням ізотопів шляхом фракційної перегонки, а також над визначенням атомних мас ртуті і хлору.

Спираючись на зібрані у дослідженнях розчинів солей дані, у 1923 році Брьонстед запропонував нове трактування терміну кислота. Він виділяв кислоти й основи в залежності від тієї ролі, яку відіграє йон H+ у системі кислота-основа:

кислота   основа + H+

Згідно його бачення кислотно-основна теорія описувалася такими положеннями:

  • кислота є донором протону, а основа — акцептором;
  • кислоти та основи існують лише як спряжені пари;
  • протон у водних розчинах перебуває лише у формі гідроксонію H3O+.

Цю думку, незалежно від Брьонстеда, також висловив англійський хімік Томас Мартін Лоурі. Подальшим розвитком водневої теорії Брьонстеда і Лоурі є визначення кислоти, запропоноване радянським науковцем Михайлом Усановичем.

Також Брьонстед приділяв увагу вивченню реакцій, що каталізуються кислотами й основами, він встановив кількісне співвідношення між силою кислот чи основ та їхньою каталітичною активністю (рівняння Брьонстеда)

ПриміткиРедагувати

  1. У сучасний літературі також застосовується написання Бренстед.

ДжерелаРедагувати

  • Биографии великих химиков / Под ред. Г. В. Быкова. — М. : Мир, 1981. — 329 с. (рос.)
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. — ISBN 5-06-001568-8. (рос.)