Зігфрід Кнемеєр
Зігфрід Кнемеєр (нім. Siegfried Knemeyer; 5 квітня 1909, Білефельд, Німецька імперія — 11 квітня 1979, Єллоу-Спрінгс, США) — німецький льотчик-ас розвідувальної авіації, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Зігфрід Кнемеєр | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народився |
5 квітня 1909 Мінден, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина | ||||||||
| Помер |
11 квітня 1979 (70 років) Єллоу-Спрінгс, Грін (округ, Огайо), Огайо, США | ||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||
| Діяльність | науковець, інженер, Q10497074 | ||||||||
| Alma mater | Берлінський технічний університет | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Заклад | Імперське міністерство авіації | ||||||||
| Військове звання | оберст | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія ред.
В 1930-х роках пройшов льотну підготовку. З 1933 року — викладач школи сліпих польотів в Целле. В 1935 переведений в Імперське міністерство авіації, а в 1936 році зарахований в люфтваффе. В 1940 року переведений в спеціальну групу «Ровель», завданням якої було здійснення розвідувальних польотів на кордоні з СРСР. Учасник Німецько-радянської війни. З 1942 року — командир 4-ї ескадрильї розвідувальної групи ОКЛ.[1] В листопаді 1942 року очолив управлінську групу авіаційного розвитку Імперського міністерства авіації, потім очолив групу розвідувальної авіації. Після закінчення війни переїхав у Францію, потім — у Велику Британію та США, де активно співпрацював з ВПС США, обіймаючи посади радника та експерта.[2]
Нагороди ред.
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Авіаційна планка розвідника
- Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 серпня 1943)
- Відзнака Міністерства оборони за видатну цивільну службу (США; 1966)
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- ↑ van Riet, Ronald (2009). Knemeyer Dreieckrechner (PDF). wiki.luftwaffedata.co.uk. Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
- ↑ Herwig & Rode 1998, p. 14.