Золота Слобода
Золота́ Слобода́ — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тудинка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Золотослобідської сільради Козівського району.
село Золота Слобода | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230170053295 |
Облікова картка | Золота Слобода |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 901 |
Територія | 0.267 км² |
Густота населення | 3374.53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47653 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′17″ пн. ш. 25°15′3″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. |
Водойми | Тудинка |
Відстань до районного центру |
7 км |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення — 901 особа (2001).
Історія
ред.Перша писемна згадка — 1649 року, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь».
1729 — власність графа С. Потоцького. 1915 внаслідок воєнних дій згоріло 166 будинків.
Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», «Відродження», кооператива.
1930 року під час пацифікації в Галичині вбили двох селян.
21-25 серпня 1943 р. в с. Слобода Золота відбувся ІІІ-й Надзвичайний Великий Збір ОУНР.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
Населення
ред.За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,78 | |
російська | 0,22 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
ред.Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1899; кам'яна, реконструйована Любомиром Бачинським 1990).
Споруджено пам'ятники:
- на відзнаку скасування панщини (1898; відновлено),
- воїнам-односельцям, які загинули у німецько-радянській війні (1986; скульптор В. Мельник)
- на честь Незалежності (1992)
- борцеві за волю України Я. Старуху (1997; скульптор І. Сонсядло).
Встановлено пам'ятний хрест на честь тверезості (1871).
Насипано символічну могилу полеглим за волю України (1996).
Соціальна сфера
ред.Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей родини Старухів.
У селі створена аматорський театр, який переміг на всеобласному конкурсі «Тернопільські театральні вечори».
У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року.[1] [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Любомир Бачинський — український архітектор.
- Ярослава Гайдукевич — український краєзнавець.
- Володимир Гуцал — український літературознавець, доктор філософії.
- Микола Коваль — український педагог, самодіяльний актор, режисер.
- Любомир Королишин — український архітектор.
- Богдан Коцай — український художник, педагог.
- Стефанія Крушельницька — українська літераторка, громадська діячка.
- Богдан Мандзій — український педагог, вчений у галузі радіотехніки.
- Захарій Орун — український релігійний діяч, літератор, публіцист, редактор.
- Самарик Ольга «Тетяна» — друкарка референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН, дружина референта СБ Карпатського крайового проводу ОУН Богдана Яцківа.
- Михайло Солтис — український правник, громадський діяч.
- Старух Ярослав (1910—1947) — український політичний і військовий діяч, публіцист, державний секретар міністерства інформації й пропаганди Українського державного правління, член проводу ОУН та провідник Закерзонського краю.
- Ярослав Тучапський (Володимирович)—український редактор, літератор
- Ольга Люсілл Уолден [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] (дівоче Івахів), американський науковець українського походження, піонер у галузі комп'ютерних технологій, провідний спеціаліст концернів Форд і Крайслер.
Проживали
ред.- Тимотей Старух — український громадсько-політичний діяч.
Перебували
ред.- поети і композитори Михайло-Орест Гайворонський, Роман Купчинський і Левко Лепкий
- письменники Богдан Лепкий та Андрій Чайковський.
Померли
ред.- Загинув діяч ОУН і УПА Г. Смачило.
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 червня 2022.
Бібліографія
ред.Видано книгу Я. Гайдукевич «Золота Слобода» (2000).
Література
ред.- Данилюк Б. Золота Слобода // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 657–658. — ISBN 966-528-197-6.
- Гайдукевич Я., Савак Б., Федечко М. Золота Слобода // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 457—458. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Słoboda 12.) S., wś, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 801. (пол.)