Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Золота Слобода)

парафія і храм УГКЦ у Золотій Слободі Тернопільської области України

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Золотій Слободі — парафія і храм греко-католицької громади Козлівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Золота Слобода Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Золота Слобода)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Золота Слобода
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1899

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви ред.

До 1729 року церква була дерев'яною. У 1798 році згадується вже дерев'яна, підмурована церква, під гонтовим дахом, яка належала греко-католикам.

У 1822 році збудовано кам'яну дзвіницю за кошти Домініка Ціковського. У 1885 році розпочато побудову кам'яної церкви, також збудовано проборство. У 1899 році завершено спорудження храму.

Проєкт церкви привіз з Риму Павло Чух. Запропонував будівництво мурованої церкви Роман Сидорак, який заклав наріжний камінь під фундамент нового храму. Навесні 1944 року дах церкви був знищений артилерійськими обстрілами.

У 1990 році церква відбудовується. Автор проєкту реконструкції — Любомир Бачинський. Іконостас до оновленої церкви виготовили львівські художники Орест Парубок, Всеволод Трофимнюк, Ігор Винник та инші. До відбудови найбільше зусиль доклали: Володимир Ткач, Іван Грицило, Федір Коваль. Оновлений храм у 1990 році освятив єпископ Михаїл Сабрига.

Парафія до 1946 та з 1990 року є греко-католицькою.

9 червня 1936 року парафію візитував єпископ Никита Будка, 3 травня 2009 та 19 квітня 2011 року — єпископ Василій Семенюк.

Діють припарафіяльні: спільнота «Матері в молитві», Марійська та Вівтарна дружини, церковний комітет.

На території села є фігура Покрови Пресвятої Богородиці (2010), місійний хрест (3-10 травня 2009), хрест на честь 1000-ліття Хрещення Руси-України (1989).

Парохи ред.

  • о. Григорій Гродзінський (з кінця XVII ст. до 20 січня 1729),
  • о. Ян Гродзінський (1729—1758),
  • о. Микола Смеречинський (1758—1785),
  • о. Стефан Барщевський,
  • о. Данило Матешинський,
  • о. Андрій Горасимович,
  • о. Василь Щупачкевич,
  • о. Михайло Синявський
  • о. Теодор Янович,
  • о. Михайло Барусєвич (1841—1874),
  • о. Гавриїл Медицький (1874—1904),
  • о. Михайло Горбачевський (1904—1912),
  • о. Василь Пак (1912—1913),
  • о. Орест Дурбака (1913—1917),
  • о. Роман Добровольський (1917—1940),
  • о. Йосиф Чикало (1940—1941),
  • о. Роман Добровольський (1941—1942),
  • о. Любомир Сембратович (1942—1944),
  • о. Володимир Шанайда (1944—1963),
  • о. Лев Сальвицький (1963—1986),
  • о. Михайло Штабель (1990—2008),
  • о. Олег Довбенко (9 січня 2008 — 22 листопада 2008),
  • о. Остап Луців (з 23 листопада 2008 року).

Примітки ред.

Джерела ред.