Зиндрано́ва (пол. Zyndranowa, англ. Zyndranowa) — лемківське село у Польщі, у гміні Дукля Кросненського повіту Підкарпатського воєводства, поблизу словацького кордону. Населення — 140 осіб (2011[1]).

Село
Зиндранова
пол. Zyndranowa
Скансен лемківської культури в Зиндрановій

Координати 49°25′59″ пн. ш. 21°43′00″ сх. д. / 49.43333000002777311° пн. ш. 21.71667000002777925260° сх. д. / 49.43333000002777311; 21.71667000002777925260Координати: 49°25′59″ пн. ш. 21°43′00″ сх. д. / 49.43333000002777311° пн. ш. 21.71667000002777925260° сх. д. / 49.43333000002777311; 21.71667000002777925260

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Гміна Дукля
Перша згадка 1426
Висота центру 431  м
Населення 140 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-454
Автомобільний код RKR
SIMC 0350651
GeoNames 752970
OSM 2906325 ·R (Ґміна Дукля)
Зиндранова. Карта розташування: Польща
Зиндранова
Зиндранова
Зиндранова (Польща)
Зиндранова. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Зиндранова
Зиндранова
Зиндранова (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Географія ред.

Селом протікає річка Панна.

Історія ред.

Перша письмова згадка датується 1426 роком.

За податковим реєстром 1581 р. селом володів Октавіан Ґуча, село було парохією в Бецькому повіті; були 22 селянські господарства, 1 коморники з тягловою худобою, 1 господарство солтиса і «піп руський з церквою».

У 1700 р. помер парох Василь Барвінський, після чого 6 років у селі не було пароха. Метричні книги провадились від 1739 р[2].

У 1815 р. до парохії (Дуклянський деканат Перемишльської єпархії) приєднано церкву в Барвінку.

У 1897 р. стараннями пароха Корнилія Копистянського збудована нова церква, цей парох відбув ув'язнення в Талергофі та утримав своїм авторитетом парохіян (крім 5) від схизми в 1926—1929 рр.

У 1939 році в селі проживало 1100 мешканців (840 українців, 200 поляків, 20 євреїв і 40 циган)[3].

Під час акції з виселення українців 26 лютого 1945 року група з 18 осіб влаштувала напад на уповноважених СРСР з евакуації. Нападники забрали зброю в референта Пивеня, а також побили польського представника Бойка[4]. Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Більшість жителів у 1945 р. виселено в Одеську область. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Решту лемків (109 осіб) в 1947 році між 25 і 31 травня в результаті операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі Польщі[5].

З часом частині лемків дозволили повернутися. У 1962 р. комуністична влада задля будівництва нової церкви дозволила лемкам розібрати стару, але зразу ж заборонила будівництво. В 1985 р. збудована мурована церква св. Миколая — філіальна православної парафії Команча.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 77 18 52 7
Жінки 63 16 31 16
Разом 140 34 83 23

Сьогодення ред.

Тут знаходиться:

Тут на Купала проводиться відомий етнографічний український лемківський фестиваль «Од Русаля до Яна»[7].

Народилися ред.

В Зиндранові народився Гоч Теодор — культурний і громадський діяч лемків в Польщі.

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 62-64 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 40.
  4. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. — Тернопіль, 1997. — 440с. — С. 273
  5. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Од Русаля до Яна. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2010.

Література ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зиндранова