Зденко Шкрабало (хорв. Zdenko Škrabalo; 12 листопада 1920 — 12 січня 2014) — хорватський лікар, академік, дипломат, міністр закордонних справ Хорватії у 1992—1993 роках.

Зденко Шкрабало
Zdenko Škrabalo
Міністр закордонних справ Хорватії
9 червня 1992 — 28 травня 1993
Президент Франьо Туджман
Прем'єр-міністр Хрвоє Шаринич
Попередник Звонимир Шепарович
Наступник Мате Гранич
Народився 4 серпня 1929(1929-08-04)
Югославія Югославія,
Сомбор
Помер 12 січня 2014(2014-01-12) (84 роки)
Хорватія Хорватія,
Загреб
Відомий як лікар, дипломат, викладач університету
Місце роботи Загребський університет
Громадянство Хорватія Хорватія
Національність хорват
Освіта Загребський університет
Політична партія ХДС
Професія лікар
Звання professor emeritus

БіографіяРедагувати

Закінчивши в рідному Сомборі початкову школу і гімназію, вступив на медичний факультет Загребського університету, який закінчив 1953 року за напрямом «внутрішні хвороби». Одержавши диплом, співпрацював із доктором Гауптманом над створенням кафедри внутрішніх хвороб медичного факультету в загребській лікарні ім. Озрена Новосела, в якій був завідувачем відділу і керівником Центру діабету ім. Вука Врховаца. На медичному факультеті Загребського університету здобув докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему порушень роботи ендокринних залоз. Кількаразово підвищував кваліфікацію у різних містах Німеччини, заснував першу німецьку лабораторію цитопатології ендокринних залоз. Також проходив стажування у медичних навчальних закладах в Лондоні, Левені, Бостоні і Торонто. 1976 року став ординарним професором медичного факультету Загребського університету та був запрошеним лектором в університетах Дакки, Бостона, Гамбурга, Франкфурта і Валлетти.

Шкрабало також працював у Всесвітній організації охорони здоров'я консультантом у різних органах, що мають відношення до лікування діабету. Прославився як перший дослідник, який описав паразитарне захворювання піроплазмоз в організмі людини, а його пізніші дослідження стосувалися патології щитовидної залози, андрології і діабету. Написав понад 250 наукових статей, був членом численних хорватських, зарубіжних (США, Німеччина, Велика Британія, Угорщина, Колумбія, Перу, Китай) та міжнародних асоціацій лікарів. Був також членом Хорватської академії наук і мистецтв з 1992 року.

Шкрабало почав займатися політикою з 1990 року, сприяючи політичним чи то дипломатичним шляхом здобуттю Хорватією самостійності, а з 1991 по 1992 рік був радником Президента Хорватії Франьо Туджмана у взаєминах зі спеціалізованими установами ООН. У 1992—1993 роках обіймав посаду міністра закордонних справ, а після цього працював послом Хорватії в Швейцарії і Ліхтенштейні (1993—1995). У 1995 році йому було присвоєно почесне звання «почесний професор Загребського університету», а з 1996 по 2000 рік він був послом в Угорщині. 2000 року Шкрабало вийшов на пенсію.

Його молодший брат Іво Шкрабало також брав активну участь у хорватському політичному житті, але у складі Хорватської соціал-ліберальної партії.

Зденко помер у Загребі 12 січня 2014 року.[1]

ПраціРедагувати

  • Citološka i citokemijska ispitivanja štitnjače = Cytological and cytochemical studies of the thyroid, 1972
  • З Мате Граничем та ін.: Racionalna dijagnostika i terapija šećerne bolesti (Раціональна діагностика та лікування цукрового діабету), 1987
  • Як видавець: Prilozi za povijest dijabetologije i endokrinologije u Hrvatskoj (Причинки до історії діабетології і ендокринології в Хорватії), 1999, ISBN 9531671206

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати