Звонимир Шепарович

Звонимир Шепарович (хорв. Zvonimir Šeparović; нар. 14 вересня 1928, Блато) — хорватський правник[1], політик, колишній професор кримінального права Загребського університету. Також відомий як піонер віктимології і затятий противник смертної кари.

Звонимир Шепарович
Народився 14 вересня 1928(1928-09-14) (92 роки)
Блато (Хорватія), Дубровницько-Неретванська жупанія, Хорватія
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Діяльність дипломат, політик
Alma mater факультет права Загребського університетуd і Люблянський університет
Заклад Загребський університет
Членство Європейська академія наук і мистецтвd
Посада Міністерство закордонних та європейських справ Хорватії
Партія Хорватська демократична співдружність

1966 р. здобув докторський ступінь у Люблянському університеті.

Без будь-якої формальної партійності чи іншої політичної належності став у 1991 р. міністром закордонних справ у «національному уряді» Франьо Грегурича. 1992 р. став Постійним представником Хорватії при ООН. Залишався активним у громадському житті і у певний момент став як членом ХДС, так і членом Центрального комітету цієї партії.[2]

2000 р. вступив у президентські перегони як незалежний кандидат на відміну від офіційного кандидата від ХДС Мате Гранича. Фінішував останнім і, як тільки дізнався про прогнозовані результати, закликав своїх прибічників проголосувати у другому турі за Дражена Будішу.

Одружений із репортеркою Хорватського радіотелебачення Бранкою Шепарович.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. Zvonimir Šeparović at the "Who's who in Croatian Science", Бібліотека Інституту ім. Руджера Бошковича
  2. "Šeparović pozvao HDZ da podrži njegovu kandidaturu", Monitor.hr,, 14 січня 2000.
  3. https://www.vecernji.hr/enciklopedija/zvonimir-separovic-18141