Захарій Паліашвілі

Заха́рій Петро́вич Паліашві́лі (також Паліяшвілі; груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი; 18711933) — грузинський композитор, педагог, громадський діяч. Найбільший представник грузинської класичної музики. Автор музики до сучасного Гімну Грузії.

Захарій Паліашвілі
груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი
Georgian classical composer Zacharia Paliashvili in the early 1900s - crop.png
Основна інформація
Дата народження 16 серпня 1871(1871-08-16)[1][2][…]
Місце народження Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[4]
Дата смерті 6 жовтня 1933(1933-10-06)[4][2][…] (62 роки)
Місце смерті Тифліс, СРСР[4]
Поховання Тбілісі
Громадянство Грузія, СРСР і Російська імперія
Професії композитор, музичний педагог
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився у Кутаїсі в сім'ї регента церковного хору. Це була унікальна родина: шестеро з 18 дітей стали професійними музикантами.

Музичну освіту здобув у школі при католицькому костелі, там навчився співу та грі на органі. Також брав уроки фортепіано у Ф. Мізандарі. Після переїзду сім'ї до Тбілісі займався в музичному училищі по класу валторни і вивчав теорію композиції у Н. Кленовського.

Закінчив Московську консерваторію по класу композиції у С. І. Танєєва. Був одним із засновників Грузинського філармонічного товариства, а також очолив хор, оркестр і музичну школу, які були створені при цьому товаристві в 1908—1917 роках.

1930—1931 очолював Тбіліську консерваторію.

У творчому доробку опери «Абесалом і Етері» (1919; ставилася у Харківській державній опері, 1931; у Київській опері в українському перекладі Бориса Тена, 1973[5]), «Даїсі» (1923), «Латавра» (1927), «Урочиста кантата» й інші твори.

Зібрав близько 300 грузинських народних народних пісень, частина з яких була опублікована 1910. Він також писав пісні та романси і принагідні вокально-інструментальні твори.

У 1937 році ім'я Захарія Паліашвілі присвоєне Грузинському театру опери й балету.

Після відновлення державної самостійності Грузії 1991, Центральний банк розмістив портрет композитора на грошовій одиниці ларі. А мотиви його опер були використані 2004 року для створення нового національного гімну Грузії.

ПриміткиРедагувати