Відкрити головне меню

ЖиттєписРедагувати

Народився 31 березня (13 квітня) 1907 року у Санкт-Петербурзі. В 1926–1930 роках навчався в Київському художньому інституті.

З 1961 по 1989 рік — головний художник Київського театру опери і балету[1].

Театральні критики відмічають:

Федір Нірод — аристократ по крові і духу, коріння чийого благородного генеалогічного древа сягає глибини століть, а гілки сплітають славні шведські й українські коренi, зі своїм тонким відчуттям художника зумів відшукати таку грань, якої не було в жодній із незліченних постановок шекспірівської трагедії. «Це принципове рішення прийшло до мене завдяки тому, що я хоч лише й одну мить, але побував у Вероні, у дворі Капулетті, під балконом Джульєтти». Сталося це задовго та безвідносно до постановки, але незгасні враження допомогли створити той шедевр сценографії, яким глядачі насолоджуються й понині. Пам’ятаючи похмурий двір середньовічного замка, схожий на колодязь, і відчувши всю жорстокість епохи феодалізму, Федір Федорович у процесі роботи над ескізами й макетами рішуче відмовився від пишноти, властивої розквіту італійського Ренесансу, справедливо помітивши у трагедії Шекспіра лише його перші паростки, пущені юними закоханими, які кинули виклик жорстоким законам середньовіччя. Декорації Нірода як ніщо інше засвідчують факт, що, дійсно, «нет повести печальнее на свете...»

Помер 1996 року, похований у Києві на некрополі Видубицького монастиря[2].

ТворчістьРедагувати

Для Нірода характерне тяжіння до героїко-драматичним тем і об'ємно-мальовниче рішення сценічного простору.

ВиставиРедагувати

ОпериРедагувати

БалетиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати