Захарівка (Іванівський район)

Заха́рівкасело в Україні, в Іванівському районі Херсонської області. Населення становить 94 особи (на 01.01.2015). До 1957 року - у складі Дмитрівської сільради, опісля - у складі Трохимівської сільради. З 2018 року у складі Іванівської ОТГ.

село Захарівка
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Іванівський
Рада/громада Іванівська селищна громада
Код КОАТУУ 6522985902
Основні дані
Засноване 1908
Населення 94
Площа 13,562 км²
Густота населення 6,4 осіб/км²
Поштовий індекс 75420
Телефонний код +380 5531
Географічні дані
Географічні координати 46°44′53″ пн. ш. 34°19′33″ сх. д. / 46.74806° пн. ш. 34.32583° сх. д. / 46.74806; 34.32583Координати: 46°44′53″ пн. ш. 34°19′33″ сх. д. / 46.74806° пн. ш. 34.32583° сх. д. / 46.74806; 34.32583
Середня висота
над рівнем моря
46 м
Місцева влада
Адреса ради 75400, Херсонська обл., Іванівський р-н, смт Іванівка, вул. Соборна, 1а
Карта
Захарівка. Карта розташування: Україна
Захарівка
Захарівка
Захарівка. Карта розташування: Херсонська область
Захарівка
Захарівка
Мапа

НазваРедагувати

Назва села походить від імен перших поселенців - Захара Якуня, Захара Черевка та Захара Остапенка.

ІсторіяРедагувати

Село Захарівка засноване в 1908 р. і є т. зв. "столипінським висілком".

З довоєнних часів (з 1929 р.? в 1931 ?) в Захарівці та сусідній Лермонтівці (висілок № 10) діяв місцевий колгосп "Спартак", членами якого були родини Куриленко, Левченко, Іграєвих, Грушко, Харченко, Дзюби, Мерзіна, Черевко, Репешко, Жеропа, Авдейко, Редько та Ковиза. За усними переказами, в селі діяла і комуна "Авангард". Встановити час її дільності на разі не вдалося.

На початку осені 1941 р. Захарівка була захоплена гітлерівцями.

В роки гітлерівської окупації до Німеччини на примусові роботи було вивезено чоловік (). На фронтах війни воювало 52 захарівчан,10 з них загинули: Мерзін І.Т. 1915 р.н., Левченко М.Т. 1893 р.н., Яруш І.Ф. 1926 р.н., Федунов І.І. 1922 р.н., Грушко Л.Х. 1900 р.н [1]. Про діяльність місцевого окупаційного громадського господарства на разі даних не має.

Датою визволення Захарівки від німецько-нацистських загарбників вважається 29 жовтня 1943 року.

Після визволення в селі нараховувалося 48 дворів та проживало 286 мешканців (100 осіб чоловічої статі, 186 - жіночої статі); з них - 121 дитина віком до 18 років.

Відновив діяльність місцевий колгосп "Спартак", який очолила Антоніна Булищенко 1908 р.н., місцева Захарівська семирічка, в якій навчалося на початок 1945 р. 53 учнів (вчителі Кочерга Дмитро, Басараб Уляна та Шамрай Марія). В повоєнному колгоспі працювали переважно жінки та підлітки; було лише 4 трактористи ( Репешко Ф.С., Куриленко Г.С., Онищенко А.І., Лук′янець П.Д.)[2]

В 1951 р., в умовах сталінського укрупнення колгоспів, колгосп "Спартак" був об’єднаний з колгоспами "Жовтень" (Новодмитрівка Перша) та "Спайка" (Павлівка) в єдиний колгосп ім. С.Будьонного.

Після створення в 1957 р. великого радгоспу-гіганта "Мирний", Захарівка стає його відділенням. Через два роки радгосп-гігант знову був розукрупнений на три менші радгоспи з центрами в Новодмитрівці Другій, Агайманах та Трохимівці.

З 1959 року Захарівка стає відділком № 3 радгоспу "Мирний".

В селі на той час проживало 195 мешканців, з яких 78 - діти дошкільного та шкільного віку. В ньому існувала МТФ, тракторна бригада, а згодом, значно пізніше, вівчарня. Першим керуючим відділку був Гордієнко Михайло, бригадирами - Башмаков Іван (СТФ), Левченко Федір та Репешко Федір. Після утворення Трохимівської восьмирічної школи, Захарівська семирічка була реорганізована у початкову школу [2].

В селі діяла початкова школа, клуб та сільська бібліотека (завідуюча Пасько Ольга). В селі працював магазин (завідуючий Тищенко Олексій).

В 2-й половині 60-х рр., під час кампанії з ліквідації т.зв. "не перспективних сіл", населення Захарівки збільшилося за рахунок мешканців з сіл Лермонтівки (10), Федорівки (2) та Вознесенівки (8).

В 70-х рр. в селі проводилося активне житлове будівництво: будувались нові житлові будинки на місці колишніх саманних землянок. Кількість населення Захарівки зростала: з 1970 р.- від 295 осіб, до в 1976 р. - 327 осіб. Але далі, населення почало зменшуватися: з 266 в 1980 р. до 184 чоловік в 1985 р. [1]. В Захарівці діють два потужні земельні орендавці. На рубежі ХХ-ХХІ ст. село почала масово залишати молодь, шукаючи роботу.

Пам'яткиРедагувати

Вода з артезіанської свердловини Захарівки - найкраща за показниками питної води в межах сучасної Трохимівської сільради.

ПосиланняРедагувати

[1] Архів Трохимівської сільради. Дмитрівська сільрада: погосподарська книга №13 (1944-1946): к-сп "Спартак"

[2] Перепросова Н. Звичаї та традиції с. Захарівки: дослідження.- Трохимівка, 2012 р.