Зледеніння

Зледені́ння (гляціал) — процес значного збільшення площі льодовиків, пов'язаний зі зміною клімату під час льодовикового періоду. Чергуються з періодами потепління — інтергляціалами.

Загальна характеристика

Заледеніння характерні для антропогенного періоду. Тоді вони впливали на пересування тварин, а з ними народів північної частини світу, що були мисливцями. В археології датування культурного шару визначається належністю до стадії, або міжстадії зледеніння. Під час одного зі зледенінь (Рісс, відомого на території колишнього СРСР як Дніпровське зледеніння), південна межа льодовика проходила територією України, а його язик спускався до нижнього Дніпра. Південніше від льодовика спостерігався перигляціальний клімат, для якого характерні різкі перепади температур, сухість та сильні вітри. В цих умовах сформувалися степові біоценози із характерною плейстоценовою мегафауною (мамути, мастодонти, печерні леви тощо).

Інтерстадіали

Міжстадії льодовика називаються інтерстадіалами і важливі для пов'язування кліматичних умов з відповідним археологічним культурним статусом. Під час інтерстадіалів кліматичні умови були подібними до теперішніх, іноді було на декілька °C тепліше, порівняно зі сьогоденням. Перехід від зледеніння до інтерстадіалу як правило був різким (середня температура підвищувалась на 10 і більше °C за декілька століть і навіть десятиліть). Перехід від інтерстадіалів до зледенінь, ймовірно, був більш поступовим.

Причини регулярного та періодичного чергування зледенінь та інтерстадіалів достеменно невідомі. Найчастіше це пов'язують зі змінами режиму надходження сонячної радіації на різні ділянки земної поверхні через періодичні коливання параметрів земної орбіти (цикли Міланковича).

Перелік зледенінь

Відомі такі зледеніння:

Зворотний гляціальний перелік	Назва в Альпах	Назва в Північній Америці	Назва в Північній Європі	Назва в Британії	Інтергляціал/ Зледеніння	Час (тис.років)	Морський період	Епоха
				Фландрійський	інтергляціал	сьогодення – 12	MIS1	Голоцен
1-ше	Вюрм	Вісконсин	Weichsel або Вісла	Devensian	зледеніння	15 –   70	MIS2-4 & 5a-d	Плейстоцен
	Рісс-Вюрм	Sangamon	Eemian	Ipswichian	інтергяціал	110 – 130	MIS5e
2-ге	Рісс	Illinoian	Saale	Wolstonian або Gipping	зледеніння	125 – 200	MIS6
	Міндель-Рісс	Yarmouth	Holstein	Hoxnian	інтергляціал	200 – 425	MIS7
3-6	Міндель	Kansan	Elster	Anglian	зледеніння	240 – 455
	Гюнц-Міндель	Aftonian		Cromerian	інтергляціали	455 – 620
7-ме	Гюнц	Nebraskan	Menapian	Beestonian	зледеніння	620 – 680

Інші періоди Плейстоцену

Назва	Інтергляціал/ Зледеніння	Період (тис.років)	Морський період	Епоха
Вааліан	інтергляціал	470 – 540		Плейстоцен
Донау ІІ	зледеніння	540 – 550
Тігліан	інтергляціал	550 – 585
Донау І	зледеніння	585 – 600
Пастоніан	інтергляціал	600 – 800	MIS63
Допастоніан	зледеніння	800 – 1300
Брамертоніан	інтергляціал	1300 – 1550

Центри зледеніння

Район найбільшого скупчення і найбільшої потужності льоду, звідки починається його розтікання. Зазвичай центр зледеніння пов'язаний з піднесеними, частіше гірськими регіонами. Так, центром зледеніння феноскандинавського льодовикового щита були Скандинавські гори. На території північної Швеції льодовик сягав потужності близько 2-2,5 км. Звідси він поширювався по Руській рівнині на кілька тисяч кілометрів до району міста Верхньодніпровськ (Україна). Під час плейстоценових льодовикових епох на всіх континентах існувало багато центрів зледеніння, наприклад, у Європі — Альпійський, Піренейський, Кавказький, Уральський; в Азії — Таймирський, Путоранський, Верхоянський тощо.

Див. також

• Інтергляціал — міжльодовиковий період
• Інтерстадіал — потепління
• Стадіал — похолодання
• Льодовикова ера
• Багаторічна мерзлота

Джерела

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
2. Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973. (рос.)
3. Pazynych V. The potential energy of the ice caps as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
4. Пазинич В. І як би ми жили без Дніпровського льодовика? [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]

• (рос.) Асеев А. А. Древние материковые оледенения Европы. — М. : Наука, 1974.

Посилання

• Дніпровське зледеніння [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] //ЕСУ