Зайцівка (Кантемирівський район)
Зайцівка (рос. Зайцовка) — село Кантемирівського району Воронізької області. Адміністративний центр Зайцівського сільського поселення.
| село Зайцівка | |
|---|---|
| рос. Зайцевка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Кантемирівський |
| Поселення | Зайцівське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20219816001 |
| Код ЗКТМО: | 20619416101 |
| Основні дані | |
| Населення | 308 |
| Поштові індекси | 396748 |
| Телефонний код | +7 47367 |
| Географічні координати: | 49°41′09″ пн. ш. 40°00′35″ сх. д. / 49.685833333360776010° пн. ш. 40.00972222224977770° сх. д.Координати: 49°41′09″ пн. ш. 40°00′35″ сх. д. / 49.685833333360776010° пн. ш. 40.00972222224977770° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мапа | |
  Зайцівка | |
|
| |
Населення становить 545 осіб за переписом 2010 року (248 чоловічої статі та 297 — жіночої), 624 особи на 01.01.2005.
Історія ред.
За даними 1859 року на казенному хуторі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1132 особи (706 чоловічої статі та 674 — жіночої), налічувалось 182 дворових господарства, існували православна церква, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Константиновської волості мешкало 1840 осіб, налічувалось 255 дворових господарств, існувала православна церква, 25 вітряних млинів, лавка й торжок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1829 осіб (892 чоловічої статі та 937 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року на хуторі мешкало 1871 особа (935 чоловічої статі та 936 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 268 дворових господарств, існували православна церква, земська школа, маслобійний завод, мануфактурна, 2 дріб'язкових і винна лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[4].
Джерела ред.
- (рос.) Зайцівка
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 820)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-32. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5126)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |