Загоскін Сергій Іліодорович

Заго́скін Сергі́й Іліодо́рович (нар. 1836(1836), Кострома — 26 листопада 1904) — російський архітектор і викладач.

Загоскін Сергій Іліодорович
Народження 1836
Смерть 1904
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Навчання Петербурзький Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення
Діяльність архітектор
Праця в містах Таганрог, Харків
Архітектурний стиль неоренесанс, неоампір, необароко
Заклад НТУ «ХПІ»

БіографіяРедагувати

1836 р. — народився в Костромі. Брат Загоскіна І. І.

1863 р. — закінчив Петербурзький Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення й отримав звання інженера.

Десять років працював міським архітектором Таганрога.

1881 р. — брав участь в архітектурному конкурсі на фасад Харківської Міської управи (2-а премія).

1883 р. — призначений на посаду помічника державного інспектора Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці. На цій посаді головним чином опікувався розширенням і реконструкцією Харківського залізничного вокзалу.

18831890 рр. — Харківський міський архітектор.

Одночасно в 18871904 рр. — викладач Харківського технологічного інституту. Читав курси лекцій з архітектурного проектування, гідротехнічних споруд. До групи викладачів залучив таких талановитих архітекторів, як В. Х. Нємкін, В. В. Хрустальов, О. М. Бекетов, М. І. Ловцов.[1]

1887 р. — дійсний член Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства.

18891899 рр. — розробив «Курс гідротехнічних споруд».

1893 р. — організував першу харківську проектну контору «Архітектурне бюро», у співробітництві з І. І. Загоскіним і М. І. Ловцовим.

Член правління Артілі російських інженерів.

ТворчістьРедагувати

Будинки, споруджені за проектами С. І. Загоскіна, деякі з них є пам'ятками архітектури:

  • Кінець XIX ст. — житловий будинок з крамницею на вул. Катеринославській (нині Полтавський Шлях, 26). У співавторстві з І. І. Загоскіним. Охорон. № 373.
  • Кінець XIX ст. — училище ім. О. С. Пушкіна по Мало-Панасівському пров., 1. Охорон. № 590. Нині Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова.[2]
  • 18941898 рр. — недільна школа Товариства розповсюдження грамотності (нині лікарня) по вул. Ветеринарній (нині вул. Свободи, 26/28). Охорон. № 237.
  • 1895 р. — хлібопекарня по вул. Чоботарській, 80. У різних джерелах авторство Загоскіна С. І. або Загоскіна І. І. Імовірне авторство В. Г. Кричевського.[3] Охорон. № 392.

Крім того, спорудив залізничний вокзал на станції Лозова (18911893 pp.), після чого у 1895 р. йому доручили спроектувати Південний вокзал у Харкові (18961901 pp., зведений Ю. С. Цауне, Д. Шпіллером. Не зберігся).

Не збереглись такі його будівлі, як Ново-Сергіївський торговельний ряд на Сергіївській площі (80-і роки), Олександрівська каплиця на Привокзальній площі (18851886 pp.), мурована арка для входу на Рибний базар з вул. Університетської (кін. XIX ст.)

Деякі факти з життяРедагувати

Відомо, що спочатку С. І. Загоскін мешкав на колишній Зміївській вулиці, 8 (нині пр. Гагаріна), а в 1885-1886 рр. звів власний будинок на вул. Мироносицькій, 38 (нині НДІ Метрології).[4]

С. І. Загоскін звернув увагу на юного Василя Кричевського, коли той працював креслярем. У 1889 р. Сергій Іліодорович узяв до своєї родини малозабезпеченого, але талановитого і працелюбного юнака. Він три роки виховував і навчав його разом зі своїми синами, після чого влаштував його на роботу помічником міського архітектора. Згодом В. Г. Кричевський називав С. І. Загоскіна своїм учителем і другим батьком.[5]

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. А. Ю. Лейбфрейд. Братья Загоскины. Архів оригіналу за 17 листопад 2015. Процитовано 12 грудень 2015. 
  2. Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова
  3. Т. В. Тихомирова. Василий Григорьевич Кричевский. Архів оригіналу за 17 листопад 2015. Процитовано 12 грудень 2015. 
  4. А. Ю. Лейбфрейд. Братья Загоскины. Архів оригіналу за 17 листопад 2015. Процитовано 12 грудень 2015. 
  5. А. Ю. Лейбфрейд. Братья Загоскины. Архів оригіналу за 17 листопад 2015. Процитовано 12 грудень 2015.