Міські та головні архітектори Харкова
На посаді міського архітектора та головного архітектора Харкова перебували:
Ім'я | Роки життя | Період на посаді | Примітки |
---|---|---|---|
Тон Андрій Андрійович | 1800—1858 | 1837—1845 | Перший на посаді міського архітектора. Автор проєктів багатьох міських храмів, завершував будівництво дзвіниці Успенського собору[1]. |
Македонський Андрій Костянтинович | 1822—1872 | 1851—1853 | |
Покровський Борис Семенович | 1836—1905 | 1858—1867 | Автор проєктів багатьох громадських та приватних будівель, зокрема бурси, караїмської кенаси тощо[2][3]. |
Гірш Олександр Карлович | 1829— | 1867— | Займався ремонтом і перебудовами громадських споруд, брукуванням вулиць, спорудженням мостів, влаштуванням скверів[4]. |
Раков Олександр Дмитрович | 1840— | 1869—1873 | |
Загоскін Сергій Іліодорович | 1836—1904 | 1883—1890 | На посаду свого помічника взяв свого учня Василя Кричевського, в майбутньому відомого українського графіка, архітектора, одного із засновників українського архітектурного модерну та автора гербу УНР[5][6]. У 1890 році вирішив зайнятися педагогікою, на посаду міського архітектора рекомендував молодшого брата[5]. |
Загоскін Іліодор Іліодорович | 1851—1919 | 1890—1893 | Кандидатура Іліодора Загоскіна на посаду міського архітектора була запропонована старшим братом Сергієм і затверджена Міською думою. Три роки обіймав посаду Харківського міського архітектора, але залишив службу, не погоджуючись із нераціональним способом виконання робіт міською управою.[5] |
Дашкевич Михайло Іродіонович | 1863—1930 | 1893— | |
Корнієнко Борис Миколайович | 1871—1916 | 1899—1912 | Автор багатьох відомих будівель у Харкові, зокрема театру Муссурі, будинку Піотровського, старообрядницької церкви тощо[7]. |
Молокін Олександр Георгійович | 1880—1951 | 1914— | |
Касьянов Олександр Михайлович | 1906—1961 | 1943—1950 | Співавтор скверу Перемоги та фонтану Дзеркальний струмінь.[8] |
Крикін Олексій Георгійович | 1916—1976 | 1951—1954 | Автор проєктів декількох харківських житлових та громадських будівель.[9] |
Шпара Петро Юхимович | 1904—1988 | 1955—1965 | Брав участь у роботах з реконструкції Харкова, проєктування та будівництва житлових масивів (зокрема Селекційної станції, Салтівського жилмасиву, Павлового поля), а також розробці генерального плану міста.[10][11] |
Алфьоров Ігор Олександрович | 1930—1978 | 1965—1975 | Брав участь у розробці генерального плану міста. Співавтор монумента на честь проголошення радянської влади в Україні.[12][13] |
Семенов Владлен Трохимович | 1940—2008 | 1982—1994 | |
Шкодовський Юрій Михайлович | 1947—2020 | 1994—2001 | |
Бобровський Віктор Олексійович | нар. 1949 | 2001—2006 | Завідувач Управління містобудування і архітектури міської державної адміністрації (до 2005 р.). |
Чечельницький Сергій Георгійович | нар. 1953 | 2006—2017 | Піддавався критиці з боку місцевої громади, зокрема за недбале ставлення до історичних будівель Харкова та фальсифікації конкурсів на нові об'єкти в місті[14][15]. |
Поліванова Тетяна Олексіївна | нар. 1960 | 2017—2025 | Разом із попередником була замішана у багатьох скандальних проєктах[14]. Після заклику активістів звільнена з посади через невиконання службових обов'язків протягом трьох років[16][17]. |
Коротовських Антон Володимирович | 2025—нині | Директор Департаменту містобудування та архітектури Харківської ОВА та головний архітектор області (з 2019 року)[18][19]. |
На посаді губернського архітектора та головного архітектора Харківської області перебували:
Ім'я | Роки життя | Період на посаді | Примітки |
---|---|---|---|
Вільянов Авраам (Іван) Малахович | 1730—~1780 | 1765—1775 | |
Ярославський Петро Антонович | 1750—1810 | 1775—1809 | У 1780 року затверджений на посаді. |
Чернишов Степан Георгійович | ? | 1820-ті роки | |
Львов Михайло Павлович | 1819—1913 | 1857—?[20] | |
Покровський Борис Семенович | 1836—1903 | 1867—1871 | |
Коморницький Мечислав Сильвестрович | 1858— | 1891— | |
Коротовських Антон Володимирович | 2019—2025 | Головний архітектор Харкова (з 2025 року)[19]. | |
Чекунов Геннадій Костянтинович | 2025—нині | [21] |
На посаді єпархіального архітектора перебували:
Ім'я | Роки життя | Період на посаді | Примітки |
---|---|---|---|
Краєвський М. А. | ? | 1862—1867 | |
Данилов Федір Іванович | 1810—1885 | 1869—1885 | |
Нємкін Володимир Християнович | 1857—1908 | 1886—1907 | |
Покровський Володимир Миколайович | 1864—1924 | 1907—1918 | 1918 року посада скасована. |
Примітки
ред.- ↑ Успенський собор і дзвіниця | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Бурса | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Харьковская караимская кенасса — Харьков Манящий. moniacs.kh.ua. Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Гирш Александр Карлович — Днепровская городская энциклопедия. tfde.dp.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ а б в Братья Загоскины. Харьков: новое о знакомых местах (рос.). 19 жовтня 2013. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Алохінссон, Антон (24 серпня 2023). Як Василь Кричевський створював у місті готику та модерн. «Харків, де твоє обличчя?». «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Полякова, Ю. Ю. (12 грудня 2014). Корнієнко Борис Миколайович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Як кохання допомогло появі головного символу Харкова. Слобідський край (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ В. С. Старостін. Крикін Олексій Георгійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- ↑ Лаврентьєв, І. М. (22 травня 2025). Шпара Петро Юхимович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Шпара Петро Юхимович (1904–1988) – ДНАББ ім. В.Г. Заболотного (укр.). 13 серпня 2015. Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Kudrycʹkyj, Anatolij Viktorovyč, ред. (1997). Mystectvo Ukraïny: biografičnyj dovidnyk (вид. Novoe vyd). Kyïv: Ukraïns'ka Encyklopedija im. M. P. Bažana. ISBN 978-5-88500-071-0.
- ↑ «Четверых с холодильником» уберут с площади Конституции - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ а б Алохінссон, Антон (23 липня 2024). Як Чечельницький та Поліванова контролюють Харків. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Люк (27 травня 2025). Маніфест щодо конкурсу на головного архітектора Харкова. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Цьомик, Ганна (4 березня 2025). Міський голова Харкова звільнив головну архітекторку міста Тетяну Поліванову. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Малиновський, Антон (4 березня 2025). Головну архітекторку Харкова Тетяну Поліванову звільнили. Що із нею не так?. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ Меньшикова, Єлизавета (31 травня 2025). Наступний головний архітектор Харкова: стало відомо ім'я претендента на посаду. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ а б Малиновський, Антон (2 червня 2025). Терехов призначив головного архітектора, проігнорувавши заклик суспільства. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
- ↑ В. С. Старостін. Львов Михаил Павлович / Днепровская городская энциклопедия.
- ↑ Малиновський, Антон (5 червня 2025). Стало відомо, хто буде головним архітектором області (там є прикол, правда). «Люк» (укр.). Процитовано 10 червня 2025.
Джерела
ред.- Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Главные архитекторы Харькова [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |