Вікіпедія

Міські та головні архітектори Харкова

На посаді міського архітектора та головного архітектора Харкова перебували:

Ім'я Роки життя Період на посаді Примітки
Тон Андрій Андрійович 1800—1858 1837—1845 Перший на посаді міського архітектора. Автор проєктів багатьох міських храмів, завершував будівництво дзвіниці Успенського собору[1].
Македонський Андрій Костянтинович 1822—1872 1851—1853
Покровський Борис Семенович 1836—1905 1858—1867 Автор проєктів багатьох громадських та приватних будівель, зокрема бурси, караїмської кенаси тощо[2][3].
Гірш Олександр Карлович 1829— 1867— Займався ремонтом і перебудовами громадських споруд, брукуванням вулиць, спорудженням мостів, влаштуванням скверів[4].
Раков Олександр Дмитрович 1840— 1869—1873
Загоскін Сергій Іліодорович 1836—1904 1883—1890 На посаду свого помічника взяв свого учня Василя Кричевського, в майбутньому відомого українського графіка, архітектора, одного із засновників українського архітектурного модерну та автора гербу УНР[5][6]. У 1890 році вирішив зайнятися педагогікою, на посаду міського архітектора рекомендував молодшого брата[5].
Загоскін Іліодор Іліодорович 1851—1919 1890—1893 Кандидатура Іліодора Загоскіна на посаду міського архітектора була запропонована старшим братом Сергієм і затверджена Міською думою. Три роки обіймав посаду Харківського міського архітектора, але залишив службу, не погоджуючись із нераціональним способом виконання робіт міською управою.[5]
Дашкевич Михайло Іродіонович 1863—1930 1893—
Корнієнко Борис Миколайович 1871—1916 1899—1912 Автор багатьох відомих будівель у Харкові, зокрема театру Муссурі, будинку Піотровського, старообрядницької церкви тощо[7].
Молокін Олександр Георгійович 1880—1951 1914—
Касьянов Олександр Михайлович 1906—1961 1943—1950 Співавтор скверу Перемоги та фонтану Дзеркальний струмінь.[8]
Крикін Олексій Георгійович 1916—1976 1951—1954 Автор проєктів декількох харківських житлових та громадських будівель.[9]
Шпара Петро Юхимович 1904—1988 1955—1965 Брав участь у роботах з реконструкції Харкова, проєктування та будівництва житлових масивів (зокрема Селекційної станції, Салтівського жилмасиву, Павлового поля), а також розробці генерального плану міста.[10][11]
Алфьоров Ігор Олександрович 1930—1978 1965—1975 Брав участь у розробці генерального плану міста. Співавтор монумента на честь проголошення радянської влади в Україні.[12][13]
Семенов Владлен Трохимович 1940—2008 1982—1994
Шкодовський Юрій Михайлович 1947—2020 1994—2001
Бобровський Віктор Олексійович нар. 1949 2001—2006 Завідувач Управління містобудування і архітектури міської державної адміністрації (до 2005 р.).
Чечельницький Сергій Георгійович нар. 1953 2006—2017 Піддавався критиці з боку місцевої громади, зокрема за недбале ставлення до історичних будівель Харкова та фальсифікації конкурсів на нові об'єкти в місті[14][15].
Поліванова Тетяна Олексіївна нар. 1960 2017—2025 Разом із попередником була замішана у багатьох скандальних проєктах[14]. Після заклику активістів звільнена з посади через невиконання службових обов'язків протягом трьох років[16][17].
Коротовських Антон Володимирович 2025—нині Директор Департаменту містобудування та архітектури Харківської ОВА та головний архітектор області (з 2019 року)[18][19].

На посаді губернського архітектора та головного архітектора Харківської області перебували:

Ім'я Роки життя Період на посаді Примітки
Вільянов Авраам (Іван) Малахович 1730—~1780 1765—1775
Ярославський Петро Антонович 1750—1810 1775—1809 У 1780 року затверджений на посаді.
Чернишов Степан Георгійович ? 1820-ті роки
Львов Михайло Павлович 1819—1913 1857—?[20]
Покровський Борис Семенович 1836—1903 1867—1871
Коморницький Мечислав Сильвестрович 1858— 1891—
Коротовських Антон Володимирович 2019—2025 Головний архітектор Харкова (з 2025 року)[19].
Чекунов Геннадій Костянтинович 2025—нині [21]

На посаді єпархіального архітектора перебували:

Ім'я Роки життя Період на посаді Примітки
Краєвський М. А. ? 1862—1867
Данилов Федір Іванович 1810—1885 1869—1885
Нємкін Володимир Християнович 1857—1908 1886—1907
Покровський Володимир Миколайович 1864—1924 1907—1918 1918 року посада скасована.

Примітки

ред.
  1. ↑ Успенський собор і дзвіниця | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 31 березня 2025.
  2. ↑ Бурса | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 2 червня 2025.
  3. ↑ Харьковская караимская кенасса — Харьков Манящий. moniacs.kh.ua. Процитовано 2 червня 2025.
  4. ↑ Гирш Александр Карлович — Днепровская городская энциклопедия. tfde.dp.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 2 червня 2025.
  5. ↑ а б в Братья Загоскины. Харьков: новое о знакомых местах (рос.). 19 жовтня 2013. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2 червня 2025.
  6. ↑ Алохінссон, Антон (24 серпня 2023). Як Василь Кричевський створював у місті готику та модерн. «Харків, де твоє обличчя?». «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  7. ↑ Полякова, Ю. Ю. (12 грудня 2014). Корнієнко Борис Миколайович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  8. ↑ Як кохання допомогло появі головного символу Харкова. Слобідський край (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  9. ↑ В. С. Старостін. Крикін Олексій Георгійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
  10. ↑ Лаврентьєв, І. М. (22 травня 2025). Шпара Петро Юхимович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  11. ↑ Шпара Петро Юхимович (1904–1988) – ДНАББ ім. В.Г. Заболотного (укр.). 13 серпня 2015. Процитовано 2 червня 2025.
  12. ↑ Kudrycʹkyj, Anatolij Viktorovyč, ред. (1997). Mystectvo Ukraïny: biografičnyj dovidnyk (вид. Novoe vyd). Kyïv: Ukraïns'ka Encyklopedija im. M. P. Bažana. ISBN 978-5-88500-071-0.
  13. ↑ «Четверых с холодильником» уберут с площади Конституции - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 2 червня 2025.
  14. ↑ а б Алохінссон, Антон (23 липня 2024). Як Чечельницький та Поліванова контролюють Харків. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  15. ↑ Люк (27 травня 2025). Маніфест щодо конкурсу на головного архітектора Харкова. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  16. ↑ Цьомик, Ганна (4 березня 2025). Міський голова Харкова звільнив головну архітекторку міста Тетяну Поліванову. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  17. ↑ Малиновський, Антон (4 березня 2025). Головну архітекторку Харкова Тетяну Поліванову звільнили. Що із нею не так?. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  18. ↑ Меньшикова, Єлизавета (31 травня 2025). Наступний головний архітектор Харкова: стало відомо ім'я претендента на посаду. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  19. ↑ а б Малиновський, Антон (2 червня 2025). Терехов призначив головного архітектора, проігнорувавши заклик суспільства. «Люк» (укр.). Процитовано 2 червня 2025.
  20. ↑ В. С. Старостін. Львов Михаил Павлович / Днепровская городская энциклопедия.
  21. ↑ Малиновський, Антон (5 червня 2025). Стало відомо, хто буде головним архітектором області (там є прикол, правда). «Люк» (укр.). Процитовано 10 червня 2025.

Джерела

ред.


  Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міські_та_головні_архітектори_Харкова&oldid=45449970