Зага́ття — село в Україні, в Іршавському районі Закарпатської області. Лежить за 12 км від райцентру — міста Іршава.

село Загаття
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Іршавський район
Рада Загатянська сільська рада
Код КОАТУУ 2121983601
Основні дані
Засноване 1350
Населення 2578
Площа 3400 км²
Густота населення 0,76 осіб/км²
Поштовий індекс 90112
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°23′43″ пн. ш. 22°57′10″ сх. д. / 48.39528° пн. ш. 22.95278° сх. д. / 48.39528; 22.95278Координати: 48°23′43″ пн. ш. 22°57′10″ сх. д. / 48.39528° пн. ш. 22.95278° сх. д. / 48.39528; 22.95278
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Місцева влада
Адреса ради 90112, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Загаття, вул. А. Ерделі, 2, тел. 36-2-23
Карта
Загаття. Карта розташування: Україна
Загаття
Загаття
Загаття. Карта розташування: Закарпатська область
Загаття
Загаття
Мапа

CMNS: Загаття у Вікісховищі

НазваРедагувати

Свою назву село дістало від невеликої гори — Гат. У давніх часах, як бувало і в інших місцях цього краю, так і тут, було багато розбійників, котрі по ночах грабували сусідні села. Вдень вони ховалися, і забрану худобу не виганяли з лісу на річку напувати, а загачували малі гірські потоки в лісі й напували їх там. Багато наробили розбійники гатей на тій горі. Через те люди й назвали її Гат, а село, яке розкинулось за горами — Загаття. Та є й інша версія, яка каже, що в лісі водилось багато змій (гадів), тож коли їх бачили селяни, то кричали гад. Згодом це місце так і почали називати — гад чи гат. Ця назва збереглась і дотепер, але змій вже немає.

ІсторіяРедагувати

Село вперше згадується в документах Саболч-Сатмар-Березького комітатського архіву у виданні німецького автора — 1350 рік. До нинішнього часу вважалося, що першою письмовою згадкою про село є XV ст. До Тріанонського договору воно належало Угорському королівству, а потім увійшло до Чехословаччини. У 1945 році населений пункт отримав назву Загаття, а до того часу називався Гетмег. Після розпаду Радянського союзу (1991 р.) стало українським селом.

У «Географічному довіднику Угорщини» за 1851 рік про Загаття подані такі дані: Hátmeg, (Zahatka), orosz falu, Beregh vmegyében, ut. p. Munkácshoz keletre 2 mfldnyire: 8 r. kath., 106 g. kath., 10 zsidó lak. Gör. kath. parochia. Hegyes, erdős, sovány határ. F. u. gr. Schönborn.[1]

НаселенняРедагувати

У 1910 році в Загатті проживало 1619 людей (1445 русинів та 154 угорців).

У 1969 році — 1774.

У 1989 році — 2615. Серед них: чоловіків — 1 237, жінок — 1 366.[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2615 осіб, з яких 1245 чоловіків та 1370 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2578 осіб.[4]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,62 %
угорська 0,08 %
білоруська 0,04 %
словацька 0,04 %

СимволікаРедагувати

На історичній печатці села Загаття зображений чоловік, який жне серпом колосся. На печатці є надпис «Печатка села Гатмег. 1844».[6]

1904 р. Міністерством внутрішніх справ Угорщини для селища було затверджено герб, лише частково базований на символіці печатки 1844 р.: щит тричастинний (наполовину розколений і розділений): у першій частині на срібному тлі червоний рак; у другій частині на червоному тлі срібний олень; у третій частині на блакитному тлі селянин, що косить траву. На тогочасній печатці герб супроводжував напис угорською мовою: «Комітат Берег. Селище Гатмег. 1904»

ГеографіяРедагувати

Розташоване Загаття в гірській частині Карпат — Великодільського хребта, з північної сторони — лісовий масив Гат. Навколо села, а найбільше з південної сторини, поширений ярково-балковий рельєф, який виник власлідок вирубування лісів і наявністю лісових невеликих потоків гірських вод та джерел. Через село протікають три річки (Кривуля та Іршавка) із гірськими потічками, які їх живлять. Найвищими точками є гори Вел. Камень (434,5 м над р. м.) та Вел. Горатань (407,6 м над р. м.).

Природоохоронні зониРедагувати

Біля села існує загальнозоологічний заказник місцевого значення — Гат. А недалеко від цього місця розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — «Берека європейська» (площа — 16,7 га). Охороняється рідкісна порода дерева — берека європейська. Обидві ці зони підпорядковані ДП «Загатянське ЛГ».

АрхітектураРедагувати

У Загатті розташована греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона є архітектурною пам'яткою і окрасою села.

Церква Різдва пр. богородиці. 1845.

Парохію з стародавньою церквою згадують у середині XVII ст. і в 1692 р. У 1733 р. згадано стародавню дерев'яну церкву св. Миколи з двома дзвонами, у якій служили Михайло Сидор та Павло Панько. У 1797 р. йдеться про стару дерев'яну церкву та про філії в Колодному, Климовиці, Сундаковиці та Дешковиці.

Ремонт теперішньої мурованої церкви проводив у 1937 р. підприємець Іван Ґелетей. У 1953 р. забетоновано всю підлогу. Останній зовнішній ремонт зроблено в 1988 р. Інтер'єр перемальовано в 1997 р. Іконостас гарної роботи, але ікони вже перемальовано.

Біля головного фасаду стоїть каркасна двоярусна дерев'яна дзвіниця з 4 дзвонами. Найбільший дзвін відлив Ф. Еґрі в 1932 p., а малий дзвін — давня пам'ятка з написом «ANNO 1787». Мурований хрест біля північного фасаду поставлено в 1909 p., хрест з південного боку — в 1960 р. На схід від церкви є старий металевий хрест, а на захід — три дерев'яні хрести. Церкву повернуто греко-католикам у 1991 р.

Відомі жителі:

РелігіяРедагувати

Більшість вірників села — греко-католики, що становлять частину Мукачівської греко-католицької єпархії.

Соціальна інфраструктураРедагувати

У селі функціонують:

  • 3 дошкільні навчальні заклади;
  • 2 школи (Загатська ЗОШ І-ІІІ ст. та Колоднянська І-ІІ ст.);
  • міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
  • готель;
  • амбулаторія загальної практики та сімейної медицини (пункт першої медичної допомоги);
  • бібліотека із доступом до всесвітньої мережі Інтернет, клуб;
  • 2 аптеки.

ВулиціРедагувати

ЛюдиРедагувати

  • Балога Віктор Іванович (1963) — український політик. Навчався в середній школі села в 1978—1980.
  • Ерделі Адальберт Михайлович (1891—1955) — український живописець, народився у Загатті.
  • Шкіря Василь Васильович (1958) — український письменник, журналіст, лауреат премії ім. Федора Потушняка. Народився у Загатті.

ПриміткиРедагувати

  1. Fényes Elek — Magyarország geográfiai szótára, Pesten 1851.
  2. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. 
  6. Матеріали книги Б.Маріконе, В.Ньорба «Геральдика Закарпаття» (2010).
  7. Закон України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки
  8. [1]

ПосиланняРедагувати