Відкрити головне меню

Завгоро́днє — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 652 осіб. Орган місцевого самоврядування — Петрівська сільська рада.

село Завгороднє
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Балаклійський район
Рада/громада Петрівська сільська рада
Код КОАТУУ 6320284803
Облікова картка Завгороднє 
Основні дані
Засноване 1675
Населення 652
Площа 1,851 км²
Густота населення 352,24 осіб/км²
Поштовий індекс 64282
Телефонний код +380 5749
Географічні дані
Географічні координати 49°12′02″ пн. ш. 36°54′42″ сх. д. / 49.20056° пн. ш. 36.91167° сх. д. / 49.20056; 36.91167Координати: 49°12′02″ пн. ш. 36°54′42″ сх. д. / 49.20056° пн. ш. 36.91167° сх. д. / 49.20056; 36.91167
Середня висота
над рівнем моря
69 м
Водойми Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64282, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Петрівське, вул.Ханіна,6, тел.7-12-73, ф.7-12-73
Сільський голова Фоменко Володимир Михайлович
Карта
Завгороднє. Карта розташування: Україна
Завгороднє
Завгороднє
Завгороднє. Карта розташування: Харківська область
Завгороднє
Завгороднє
Завгороднє. Карта розташування: Балаклійський район
Завгороднє
Завгороднє
Мапа

Зміст

АрхеологіяРедагувати

У села численні пам'ятки археології:

  • поселення-І, доби неоліту та зрубної культури. V–IV тисячоріччя до Р.Х., 2-га половина ІІ тис. до Р.Х., 1,5  км від східної околиці села біля озера Попове, площа 80х40 м;
  • поселення-ІІ, доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V–IV тис. до Р.Х., 2-га половина ІІ тис. до Р.Х., 2-га половина І тис.Р.Х. - 200 м на схід від поселення-I біля озера Попове, площа 200х100 м;
  • поселення-ІІІ, зрубної культури. 2-а половина ІІ тис. до Р.Х. - 1,7  км від східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 90х40 м;
  • поселення доби енеоліту середньостогової культури IV–III тис. до Р.Х. - 1,6  км від південно-східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 80х35 м;
  • селище давньоруського часу. ІХ-ХІ ст. - гирло річки Берестянки, площа 50х40 м;
  • поселення доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V-IV тис. до Р.Х., 2-га половина ІІ тис. до Р.Х., 2-га половина І тис. Р.Х. - біля озера Лиман, площа 200х40 м;
  • поселення салтівської культури. VIII-Х ст. - 1,5  км північний схід від піонерського табору, на лівому березі річки Сіверський Донець;
  • поселення зрубної культури. 2-га половина ІІ тис. до Р.Х. - за 700 м від піонерського табору в урочищі «Садиби», площа 120х90 м;
  • курганна могила «Весела» висотою 7 м, діаметром 50 м - 169 квадрат Завгородненського лісництва;
  • 14 могил висотою 0,3-2.0 м, розташовані на захід від села.[1]

ІсторіяРедагувати

Засноване 1675 року як слобода Верьовкіна. За радянської влади перейменова на сучасну назву.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Завгородньому, Петровському, Бересті, Протопопівці — 586 людей[2].

Географічне розташуванняРедагувати

Села Петрівське і Завгороднє межують. Поруч протікає річка Сіверський Донець.

ТакожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Реєстри пам’яток. Вікі любить пам'ятки (uk-UA). 2012-06-10. Процитовано 2018-03-25. 
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 256—269

ПосиланняРедагувати