Відкрити головне меню
Хлібний жук
Gartenlaubkäfer Phyllopertha horticola.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae Latreille, 1802)
Рід: Anisoplia
Вид: Жук хлібний
Біноміальна назва
Anisoplia austriaca
Herbst, 1783
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anisoplia austriaca
EOL logo.svg EOL: 3486464

Жук хлібний або жук-кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.)  — шкідник зернових культур. Поширений в Україні майже на всій її території, за винятком північно-західних районів Полісся. Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Вагомий внесок у розробку мікробіологічного методу боротьби зі шкідником зробили І. М. Красильщик та І. І. Мечников.

Зміст

ОписРедагувати

Жук завдовжки 13-16 мм, тіло синювато-чорне з металевим блиском, надкрила темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка. Личинки білі, м'ясисті, дугоподібно вигнуті, з коричневою головою і добре розвинутими ногами. Довжина тіла дорослих личинок 30-35 мм.

Спосіб життяРедагувати

Жуки після виходу з ґрунту заселюють посіви зернових колосових y фазі молочної та воскової стиглості зерна. Вони не тільки виїдають зерно, a й вибивають його. Жуки літають із кінця травня до початку серпня. Через два тижні після виходу починається відкладення яєць, які самка розміщує невеликими купками в ґрунті на глибині 10-20 сантиметрів, переважно на просапних культурах або на парах. Середня плодючість самки 50 при максимумі 100 яєць. Через три тижні з яєць виходять личинки, що живляться перегноєм. Протягом літнього періоду личинки раз-двічі линяють і живляться коренями (особливо личинки старших віків, які істотно шкодять зерновим). Восени вони ховаються в ґрунт на глибину 36-80 см, а навесні знову підіймаються у верхні шари ґрунту, де в другій половині травня — в червні утворюють спеціальну комірку (на глибині 10-15 см), в якій заляльковуються. Заляльковування відбувається наприкінці травня — початку червня. Через 2-3 тижні відроджуються личинки, які розвиваються протягом 22-25 місяців. Цикл розвитку дворічний. Стадія лялечки триває до 14 діб, після чого назовні виходить жук. У багатьох місцевостях, зважаючи на дворічний цикл розвитку шкідника, через рік бувають льотні роки, що характеризуються підвищеною чисельністю.

АреалРедагувати

В Україні на всій території поширений номінативний підвид[1].

ПриміткиРедагувати

  1. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)

ДжерелаРедагувати