Жослін Ківрен

Французький актор

Жослі́н Ківре́н (фр. Jocelyn Quivrin; нар. 14 лютого 1979, Діжон, Франція — пом. 15 листопада 2009, Сен-Клу, О-де-Сен, Франція) — французький актор кіно та телебачення.

Жослін Ківрен
фр. Jocelyn Quivrin
Жослін Ківрен у 2008 році
Дата народження14 лютого 1979(1979-02-14)
Місце народженняДіжон, Франція
Дата смерті15 листопада 2009(2009-11-15) (30 років)
Місце смерті
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор
Alma materУніверситет Париж X Нантер
Роки активності1990 —2009
ДружинаАліса Тальйоні
IMDbID 0704474
Премія «Люм'єр» (2008)
Приз Патріка Девара (2008)
Золота зірка кіно (2008)
Жослін Ківрен у Вікісховищі

Біографія

ред.

Жослін Ківрен народився 14 лютого 1979 року в Діжоні (Бургундія, Франція) в сім'ї лікаря-анестезіолога Венсана Бофіса[1]. Ківрен вивчав кінематограф і радіомовлення в Коледжі Гектора Берліоза у Венсенні, східному передмісті Парижа. Потім він поступив в університет Університет Нантер і отримав ступінь бакалавра з літератури, одночасно вивчаючи кінематограф[2][3]. Проте, незабаром він кинув навчання і зайнявся професійною кар'єрою. Він провів кілька місяців у школі драматичної майстерності «École des Enfants Terribles» і згодом відвідував зайняття ще на декількох курсах[3][4].

Кар'єра

ред.

Дебют Жосліна в кіно відбувся у 13 років, коли він зіграв одного з головних героїв, герцога Філіпа Анжуйського, в історичній драмі Роже Планшона «Луї, дитина-король» (1992). Фільм взяв участь в 46-му Каннському кінофестивалі 1993 року, де Ківрен придбав свого першого агента[3]. Він знявся в кількох костюмованих драмах, зокрема у фільмі «Лотрек» (1998) Роже Плашона і, разом з Наталі Бей, в «Дитя просвіти» (2002) режисера Данієля Віня за романом Франсуази Шандернагор. Пізніше, в 2007-му, він зіграв графа де Нанзака в драмі режисера Лорана Бутонна «Помста бідняка», дія якого відбувається в першій третині XIX століття. У тому ж році вийшов фільм Даніеля Віня «Жан де Лафонтен — виклик долі» про переломний момент в житті висхідної зірки французької літератури, де Жослін зіграв молодого Людовика XIV.

У 2003-му Жослін Ківрен зіграв у кримінальному трилері режисера Тьєррі Біністі «Ненажера», у 2004-му — в драмі «Вища школа» Робера Саліса, на зйомках якої Жослін познайомився з французькою акторкою Алісою Тальйоні, яка згодом стала його дружиною.

Першою акторською роботою Жосліна Ківрена на телебаченні була роль в телесеріалі «Банда авантюристів» (фр. Les compagnons de l'aventure, 1990), яку він зіграв у 10-річному віці[5]. У 2001 році актор здобув популярність у французького глядача, зігравши головну роль у серіалі «Растіньяк», телевізійній адаптації роману Оноре де Бальзака. Гра Ківрена була отримала багато схвальних відгуків у французьких ЗМІ, а на фестивалі телевізійних фільмів у Баньєр-де-Люшоні він отримав нагороду за найкращу чоловічу роль.

Паралельно з роботою в кіно і на телебаченні, Ківрен також виступав на театральній сцені. У 2003 році він зіграв роль лорда Дарлінгтона в постановці «Віяла леді Віндермір» за Оскаром Уайльда, де його партнерками були Каролін Сельє та Мелані Дуте[en]. У 2008 році він з'явився на Авіньйонському фестивалі у виставі «Ти мене кохаєш?» за п'єсою Реджепа Мітровіста.

У 2005 році Жослін Ківрен отримав роль детектива Нерто у трилері «Імперія вовків», де він зіграв у парі з Жаном Рено. Фільм став комерційно успішним, що допомогло росту кар'єри Ківрена[6]. Він також брав участь у двох «оскароносних» фільмах — історичній драмі «Єлизавета» (1998) і в розкритикованому політичному трилері «Сиріана» (2005), з Джорджем Клуні і Меттом Деймоном у головних ролях.

Найвизначнішою роллю Жосліна Ківрена стала роль Шарлі Даґута у фільмі за книгою сучасного письменника Фредеріка Беґбеде «99 франків» (2007). За роль другого плану Ківрена було номіновано на премію «Сезар» у категорії Найперспективніший актор; він отримав премію «Люм'єр» в категорії Найкращий молодий актор і премію «Золота зірка кіно» Французької академії кінопреси в категорії Найкращий новачок-актор.

У 2006 році Жослін Ківрен як режисер поставив за власним сценарієм короткометражний фільм «Актор», до зйомок у якому залучив своїх друзів-акторів, зокрема Наталі Бей, що зіграла головну роль[4].

У 2008-му Жослін Ківрен знявся у фільмі Лізи Азуелос «LOL» з Софі Марсо. Його останній фільм, «Усі разом — це занадто» вийшов у Франції в лютому 2010 року.

Смерть

ред.

Жослін Ківрен трагічно загинув в автокатастрофі, що сталася на шосе А13 15 листопада 2009 року[7]. Він втратив контроль над своїм спортивним двомісним Ariel Atom на в'їзді до тунелю Сен-Клу. Автомобіль спалахнув і актор загинув, замкнутий в понівеченому кузові. Було знайдено спідометр, що показував 230 кілометрів на годину, хоча не вдалося з'ясувати, чи дійсно Жослін рухався з такою швидкістю чи це сталося внаслідок сильного удару[8]. Французька преса і телебачення повідомляли, що дорога була мокрою від дощу[9].

Похорони Ківрена відбулися 21 листопада 2009 року в паризькій церкві Реформаторів на авеню Гранд-Арме. Окрім родичів і близьких друзів Жосліна Ківрена, вшанувати його пам'ять прийшли багато зірок театру і кіно.

Особисте життя

ред.

Жослін Ківрен був одружений з акторкою Алісою Тальйоні, з якою має сина Чарлі (нар. 18 березня 2009)[10].

Фільмографія (вибіркова)

ред.
 
Жослін Ківрен на Каннському МКФ у 1993
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
19892006 с Комісар Наварро Navarro Жеремі
1990 с Банада авантюристів Les compagnons de l'aventure
19912005 с Мегре Maigret Гус
1992 с Жулі Леско Julie Lescaut Ерве
19932004 с Шкільний учитель L'instit Фаб'єн
1993 ф Луї, дитина-король Louis, enfant roi Філіп, герцог Анжу
1993 с Аліс Невер Le Juge est une femme П'єр
1995 ф Для крихітки Маргері Au petit Marguery Ріке
1995 ф Фієста Fiesta Жан
1996 тф Чоловічі історії Histoires d'hommes Рено
1997 тф Клара і її суддя Clara et son juge Джефф
1997 кф Кінець ночі La fin de la nuit молодий хлопець
1998 ф Лотрек Lautrec кузен Анрі
1998 ф Можливо Peut-être марсіанин
1998 кф Сімейне різдво Noël en famille
1999 тф Спосіб сказати La façon de le dire Джуліус
2000 ф Викладач Le prof Франк
2000 ф Без пломби Sans plomb
2000 тф Лід La banquise Анрі
2001 с Растіньяк Rastignac ou les ambitieux Ежен де Растіньяк
2001 ф Клеман Clément Матьє
2001 тф Нана Nana Філіп Муффат
2002 с Дитя просвіти L'enfant des Lumières великий Алексіс
2002 ф Нещадний Féroce Клеман
2003 ф Без неї Sans Elle Леонард
2003 ф Ненажера L'outremangeur Марк Бріссе
2003 ф Вища школа Grande école Луї-Арно
2005 кф Ультиматум L'ultimatum Ніколя
2005 ф Імперія вовків L'empire des loups Поль Нерту
2005 ф Сиріана Syriana Венсан
2005 ф Помста бідняка Jacquou le croquant граф де Нанзак
20062010 с Швидка медична допомога Équipe médicale d'urgence Патрік Кальво
2007 кф Актор Acteur Анрі Рено
2007 ф Жан де Лафонтен — виклик долі Jean de La Fontaine - Le défi Людовик XIV
2007 ф Кохання Астреї і Селадона Les amours d'Astrée et de Céladon Лісіда
2007 ф 99 франків 99 francs Шарль «Шарлі» Даґут
2007 ф Два життя... плюс одне Deux vies... plus une Девід Клейн
2008 ф Наш безжальний світ Notre univers impitoyable Віктор Бандіні
2008 ф Відчайдушні шахраї Ca$h Лебрюн
2008 ф Інтимні пригоди À l'aventure Фред
2008 ф LOL LOL (Laughing Out Loud) Люка
2009 с Друге народження Revivre Дов
2009 ф Інкогніто Incognito Тома
2009 ф Сім'я Вольберг La famille Wolberg Данієль, блондин
2010 ф Усі разом — це занадто Ensemble, c'est trop Себастьєн

Визнання

ред.
Нагороди та номінації Жосліна Ківрена[11][12]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія «Сезар»
2008 Найперспективніший актор 99 франків Номінація
Премія «Люм'єр»
2008 Найкращий молодий актор 99 франків Перемога
2008
Приз Патріка Девара
Перемога
Золота зірка кіно
2008 Найкращий дебют у чоловічій ролі 99 франків Перемога

Примітки

ред.
  1. L'acteur d'origine dijonnaise Jocelyn Quivrin est décédé. Le Bien public. 16 novembre 2009.
  2. Jocelyn Quivrin, un acteur passionné de voitures. Le Nouvel Observateur. 16 листопада 2009.
  3. а б в Interview Jocelyn Quivrin. VODMania.
  4. а б Interview exclusive de Jocelyn Quivrin. esseclive.com. 27 juin 2007.
  5. Жослин Киврен. Интервью, 2007 год. Французское кино (рос) . 15.12.2009. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 4.05.2016.
  6. Constance Jamet (17 листопада 2009). Appel à témoin après la mort de l'acteur Jocelyn Quivrin. Le Figaro.
  7. Décès de Jocelyn Quivrin: "Il est mort sur le coup". Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 4 травня 2016.
  8. Jocelyn Quivrin s’est tué en voiture. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 4 травня 2016.
  9. Jocelyn Quivrin s'est tué dans un accident. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 26 травня 2021.
  10. Johnny parle. Jocelyn Quivrin : La mort tragique. Paris Match. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 25.09.2010. Процитовано 4.05.2016.
  11. Нагороди та номінації Жосліна Ківрена на сайті IMDb(англ.)
  12. Jocelyn Quivrin: Ses récompenses et nominations [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] на AlloCiné(фр.)

Посилання

ред.