Полі́на Семе́нівна Жемчу́жина (при народженні — Перл Семе́нівна Карпо́вська, 28 лютого (12 березня) 1897(18970312), станція Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії, тепер місто Запорізької області — 1 травня 1970, місто Москва) — радянська партійна діячка. Дружина В'ячеслава Молотова. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у березні 1939 — лютому 1941 року.

Поліна Семенівна Жемчужина
Полина Семёновна Жемчужина
Zhemchuzhina.jpg
Ім'я при народженні Перл Семенівна Карповська
Народилася 28 лютого (12 березня) 1897(1897-03-12)
ст. Пологи, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія, тепер Запорізька область, Україна Україна
Померла 1 травня 1970(1970-05-01) (73 роки)
Москва, Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1954–1991).svg РРФСР, СРСР СРСР
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність єврейка
Діяльність політична діячка
Alma mater Російський економічний університет імені Плеханова
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
У шлюбі з В'ячеслав Молотов
Діти Світлана
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора

Трудова діяльністьРедагувати

Народилась в родині кравця-кустаря. Мала середню освіту. Від квітня 1911 працювала робітницею на тютюновій фабриці в м. Катеринослав (нині м. Дніпро). У травні 1917 захворіла на туберкульоз і перебувала на утриманні сестри в м. Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). Від квітня 1918 стала підпільним політпрацівником 16-го полку 12-ї армії Південного фронту. Протягом серпня 1919 — груд. 1920 — інструктор ЦК КП(б)У з роботи серед жінок. У січні—травні 1921 працювала завідувачкою Катеринославського губернського жіночого Запорізького відділу Міськкому КП(б). В 1921 переїхала до Москви. З червня 1921 до травня 1922 була інструктором Рогожсько-Сімоновського райкому РКП(б) Москви. Від червня 1922до червня 1925 — студентка робітничого факультету ім. Покровського, від липня 1927 — секретар осередку ВКП(б) парфумерної фабрики «Нова зоря». З серпня 1929 до вересня 1930 працювала інструктором Замоскворецького райкому ВКП(б) Москви. Від верес. 1930 — директор фабрики «Нова зоря», від березня 1932 — завідувачка тресту миловарно-парфумерної промисловості. Від липня 1936 — начальник Головного управління миловарної та парфумерно-косметичної промисловості Народного комісаріату харчової промисловості СРСР. Від жовтня 1937 — заступник наркому харчової промисловості СРСР. У січні — листопаді 1939 — нарком рибної промисловості СРСР. Від листопада 1939 до 1946 працювала начальником Головного управління текстильної промисловості Народного комісаріату місцевої промисловості РРФСР. Від жовтня 1946 — начальник Головного управління текстильно-галантерейної промисловості Міністерства легкої промисловості СРСР.

Арешт, старість і смертьРедагувати

Заарештована 26 січня 1949, засуджена до 5-річного ув'язнення. 21 січня 1953 заарештована вдруге, але 23 березня 1953 звільнена. 25 березня 1953 реабілітована. Від квітня 1953 — персональний пенсіонер.

Померла у Москві.

ДжерелаРедагувати