Желябужський Іван Опанасович

Желя́бужський Іван Опанасович (1638 — після 1709) — московський державний діяч і дипломат.

Желябужський Іван Опанасович
Желябужский Иван Афанасьевич
Народився	1638(1638)
Помер	після 1709
Підданство	Московія
Діяльність	службовець, дипломат, суддя
Відомий завдяки	Автор "Записок", що містять матеріал про діяльність московського уряду 1682 - 1709 років
Знання мов	російська
Посада	Чернігівський воєвода

Брав участь в укладенні Андрусівського перемир'я 1667 року з Польщею. В 1682 році був воєводою в Чернігові.

У 1-й половині 1657 року в чині ясельничого виконував дипломатичну місію до трансільванського князя Ракоці Дєрдя II. По дорозі до Трансільванії (історична область на півночі Румунії) влітку 1657 року перебував в Україні, збирав тут за дорученням голови Посольського приказу інформацію про стан справ у Війську Запорозькому, а також агітував місцеве населення за обмеження прав гетьмана на користь російського царя. Зібрані Желябужським відомості були використані урядом царя Олексія Михайловича при визначенні нового, більш жорсткого, курсу щодо України.

У вересні 1665 Желябужський за дорученням царя зустрічав на в'їзді до Москви посольство гетьмана І.Брюховецького. Брав активну участь у російсько-українських переговорах, за результатами яких було укладено Московські статті 1665 року. Після завершення переговорів Желябужського відправлено послом в Україну. Невдовзі внаслідок конфлікту з головою Посольського приказу Ордіним-Нащокіним він був відкликаний до Москви.

1668 року за наказом царя Олексія Михайловича їздив в Україну для втихомирення протимосковського повстання І. Брюховецького. 1674 року пожалуваний царем чином стольника, а 1676 року — думного дворянина. Після смерті російського царя Федора Олексійовича (1676–82) приводив гетьмана І. Самойловича і козацьку старшину до присяги на вірність Петру I. 1684 року в чині окольничого призначений воєводою до Чернігова. Автор «Записок», які містять цінний матеріал з історії політичного розвитку Московії, а також відомості про побут і звичаї українського народу останньої третини 17 — початку 18 століття.

Див. також

• Дворяни
• Служиві люди

Джерела та література

• В. М. Горобець. Желябузький Іван Опанасович [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 146. — ISBN 966-00-0610-1.
• Желябужський Іван Опанасович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1979.
• Желябужский (Иван Афанасьевич). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — Т. XIa. — 1894. С. 854—855. (рос. дореф.)
• Уссас Б. Желябужский, Иван Афанасьевич. // Русский биографический словарь: в 25-ти томах. — СПб.—М., 1896—1918. (рос. дореф.)

Посилання

• Желябузький Іван Опанасович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.163