Жанна Валуа (графиня Ено)

Жанна Валуа (фр. Jeanne de Valois; ок. 1294 — 7 травня 1342, Фонтенель) — друга дочка Карла, графа Валуа і Маргарити I (графиня Анжу та Мена), дружина Вільгельма I (граф Ено). Сестра короля Франції Філіппа VI Валуа і теща короля Англії Едуарда III. Найбільш відома тим, що допомагала з укладанням миру між ними[3].

Жанна Валуа
фр. Jeanne de Valois
Народилася 1294
Лонпон
Померла 7 березня 1342
Abbaye de Fontenelled, Мен
Країна  Франція
Знання мов французька
Титул граф[d]
Посада абатиса
Конфесія католицька церква
Рід Валуа
Батько Карл Валуа
Мати Маргарита Анжуйська
Брати, сестри Marie of Valois, Duchess of Calabriad, Isabelle of Valois, Duchess of Brittanyd, Маргарита Валуа, Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона), Бланка Валуа, Катерина II, Joan of Valois, Countess of Beaumontd, Філіп VI, Charles II, Count of Alençond і Людовик II (граф Шартру)
У шлюбі з Вільгельм I (граф Ено)
Діти Вільгельм II (граф Ено), Маргарита I (графиня Голландії), Філіппа де Авен, Joanna of Hainautd[1], Isabella d'Avesnesd[2] і Catherine d'Avesnesd[2]
1305 — 1337 Рождение 1294 Лонпон Смерть 7 марта 1342 Фонтенеллский монастырь[d], Мен Род Валуа Отец Карл Валуа Мать Маргарита Анжуйская Супруг Вильгельм I де Эно Дети сыновья: Иоанн, Вильгельм II, Людовик дочери: Маргарита II, Иоанна, Филиппа, Агнес, Изабелла Отношение к религии католическая церковь
Жанна Валуа - Графиня Ено, Голландії Зеландії

Біографія ред.

Жанна вийшла заміж за Вільгельм I 23 травня 1305 року[4]. Вона була прибічницею своєї кузини Ізабелли Французької в її боротьбі проти Едуарда II. В грудні 1325 року Жанна поїхала в Франції, щоби бути присутньою на похороні свого батька і провела переговори з Ізабеллою та королем Франції Карлом IV. В результаті був укладений союз між Ено, Ізабеллою та англійським вигнанцем, які були проти англійського короля і його фаворита Хью ле Діспенсер Молодшого. Син Ізабелли заручився з Філіппою, донькою Жанни. Ізабелла таким чином зібрала армію, саме з цього Ізабелла і її коханий Роджер Мортімер почали своє втогнення в Англію.

В 1332 році після коронації Філіппи Ізабелла влаштувала шлюб між Елеонорою Вудстокською, дочкою Ізабелли та Рейнальдом II, герцогом Гелдерна[5], тоді ж навідала свою дочку Філіппу в Англії.

Після смерті чоловіка в 1337 році, вона пішла в монастир в Фортенеллі. В 1340 році її зять, чоловік Філіппи, наніс її брату поразку в морському бою біля Сльойсу. Потім Едуард III осадив Турне, але стикнувся з фінасовими проблемами. Опісля Папа Бенедикт XII попросив Жанну виступити посередником між ними. Вона переїжджала від шатра до шатра і по черзі вмовляла свого брата і Едуарда укласти мир. Посередництво їх спільної родички і лист Папи дозволило підписати мирний договір, при цьому не втративши обличчя[6].

Діти ред.

  • Маргарита (24 червня 1310 — 23 червня 1356), графиня Ено (Маргарита II), Голландії та Зеландії (Маргарита I) 1345—1354; чоловік: з 15 серпня 1323 года (контракт), 25/26 лютого 1324 Людвиг IV Баварський (1 квітня 1282 — 11 жовтня 1347), герцог Верхньої Баварії 1294 року, король Німеччини (римський король) з 20 жовтня 1314, імператор Священної Римської імперії з 17 січня 1328, герцог Нижньої Баварії з 1340
  • Іоанна (1311/1313 — 1374); 1-й чоловік: с 25/26 лютого 1324 Вільгельм I (ок. 1299 — 26 лютого 1362), граф Юліха (Вільгельм V (VI)) 1328—1336, маркграф Юліха 1336—1357, герцог Юліха (Вільгельм I) с 1356; 2-й чоловік: Бодуэн III де Тьенн
  • Іоанн (1311/1316 — 1316)
  • Філіппа (24 червня 1314 — 15 серпня 1369); чоловік: с 28 жовтня 1327, 24 січня 1328 Едуард III (13 листопад 1312 — 21 червня 1377), король Англії з 1327
  • Вільгельм II (1317 — 26 вересня 1345), граф Ено (Вільгельм II), Голландії і Зеландії з 1337
  • Агнес (вм. після 24 грудня 1327)
  • Ізабелла (ок. 1323 — 3 червня 1361); чоловік: 18 жовтня 1354 Роберт Намюрський (ок. 1325 — 1/29 квітня 1391), сеньйор де Бофор-сюр-Мьоз і Рено
  • Людовик (серпень 1325—1328)

Посилання ред.

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  2. а б Lundy D. R. The Peerage
  3. Jonathan Sumption, The Hundred Years War:Trial by Battle, Vol. I, (Faber & Faber, 1990), 357-258.
  4. The Greatest Traitor by Ian Mortimer
  5. History of Royal Women (17 May 2015). Архивировано 18 июня 2018 года. Дата обращения 8 декабря 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 травня 2022. 
  6. The Perfect King The Life of Edward III, Father of the English Nation (англ.). — Vintage, 2008. — P. 179—180. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.