Відкрити головне меню

Жак Ербран (фр. Jacques Herbrand, 12 лютого 1908 — 27 липня 1931) — французький математик. Хоча він помер в 23 роки, він вважався одним з «найвидатніших математиків молодшого покоління» його професорами були Гельмут Гассе і Ріхард Курант[1].

Жак Ербран
англ. Jacques Herbrand
Фотографія Жака Ербрана під час його останньої поїздки в гори.
Фотографія Жака Ербрана під час його останньої поїздки в гори.
Народився Народився 12 лютого 1908
Париж, Франція
Помер Помер 27 липня 1931 (у віці 23)
La Bérarde[fr]
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Національність Француз
Діяльність математик, філософ
Alma mater Вища нормальна школа (Париж)
Сфера інтересів Математика
Науковий керівник Ернест Весс
Відомий завдяки:

теорема Ербрана,

Теорема Ербрана-Рібета[en],Ербант фактор[en]

Жак Ербран у Вікісховищі?

Він працював над математичною логікою та теорією полів класів. Він увів поняття функціональної рекурсії. Теорема Ербрана відноситься до двох зовсім різних теорем. Перша теорема є результатом його дисертаційної роботи з теорії доказів, а інша половина — теорема Ербрана-Рібета[en]. Ербран фактор[en], як ейлерова характеристика, використовується в гомологічній алгебрі. Його внесок в програму Гільберта[en] стосується основ математики. Ним наведено конструктивний доказ несуперечності слабкої системи арифметики. Доказ використовує вищезгадану, теорему-доказ Ербрана.

Зміст

БіографіяРедагувати

Ербран отримав свою докторську ступінь у Вищій нормальній школі в Парижі під керівництвом Ернеста Весса в 1929. Він вступив до армії в жовтні 1929, однак, так і не захистив кандидатську дисертацію в Сорбонні до наступного року. Отримав нагороду Фонду Рокфеллера, що дозволило йому вчитися в Німеччині в 1931, спочатку з Джоном фон Нейманом в Берліні, а потім у червні з Еміль Артін в Гамбурзі, і, нарешті, з Еммі Нетер в Геттінгені.

На початку 1931 року Ербран представив свою основні дослідження теорії доведень та загальних рекурсивних функцій в роботі «Про несуперечності арифметики». У той час як есе було на розгляді, Гедель у листі «Про формальну нерозв'язність тверджень Principia Mathematica та пов'язаних систем I» оголосив про неможливість формалізації доказу теорії. Ербран вивчив статтю Геделя та написав додаток до свого дослідження, в якому пояснив, чому результати Геделя не суперечать його власним. У липні того ж року, при сходженні у французьких Альпах з двома друзями, він насмерть розбився в гранітних горах масиву де Екрінс[en]. «Несуперечності арифметики» було опубліковано посмертно.

ЦитатиРедагувати

«Жак Ербран ненавидів би Бурбак» сказав французький математик Клод Шевальє[en], процитовано в Мішель Чочан «Ніколя Бурбакі факти і легенди», Éditions du choix, 1995.

Список літературиРедагувати

Первинна література:

  • 1930. «Дослідження в теорії доказів», 525-81.
  • 1931. «Про несуперечність арифметики», 618-28.
  • 1967. Жан Хейенорт[en] (вид.), Від Фреге до Геделя: Збірник матеріалів з ​​математичної логіки, 1879—1931, Кембридж, штат Массачусетс: Harvard Univ. Press.
  • 1968. Жан Хейенорт[en] (ред.), Жак Ербран, Логічні твори Париж: Presses Universitaires de France.
  • 1971. Уоррен Девід Гольдфарб (Пер. під ред.), Логічні твори Жака Ербрана, Кембридж, штат Массачусетс: Harvard University Press.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Chevalley, Claude; Lautman, Albert (1971). Biographical Note on Jacques Herbrand. У Goldfarb, Warren D.; Van Heijenoort, Jean. Logical Writings. Berlin: Springer. с. 21–23. ISBN 90-277-0176-8. 

ПосиланняРедагувати