Вікіпедія

Етьєн де Понсен

Французький дипломат

Етьєн де Понсен (фр. Etienne de Poncins) (6 березня 1964) — французький дипломат, посол у Польщі[2]. Колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні (2019-2023)[3][4].

Етьєн де Понсен
фр. Etienne de Poncins
Народився 6 березня 1964(1964-03-06) (60 років)
Франція
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність дипломат
Відомий завдяки Дипломат
Alma mater Інститут політичних досліджень
Знання мов французька[1] і англійська
Членство Association d'entraide de la noblesse françaised
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні
Термін 2019-2023
Попередник Ізабель Дюмон
Наступник Гаель Вейсьєр
Рід Q111133609?
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Кавалер ордена «За заслуги» Кавалер ордена Почесного легіону орден «За заслуги» II ступеня

Етьєн де Понсен та військовий аташе Франції під час зустрічі з представниками Командування Медичних сил Збройних Сил України (Головний військовий клінічний госпіталь, Київ, 5 березня 2021)

Життєпис ред.

У 1984 році закінчив Інститут політичних досліджень у Парижі. У 1985 році Паризький університет, історичний факультет. Він випускник Коледжу для вищих державних службовців (клас Жана Моне 1990 р.)[5]. Проходив стажування в посольстві Франції в Румунії (лютий 1988-серпень 1988); Стажувався в компанії Promodès (вересень 1988-січень 1989).

У 1990—1993 рр. — керівник дирекції Європейського співробітництва у Міністерстві закордонних справ Франції;

У 1993—1995 рр. — технічний радник у приватному кабінеті міністра з питань європейських справ пана Алена Ламасура;

У 1995—1999 рр. — радник у Постійному представництві Франції при Європейському Союзі;

У 1999—2002 рр. — заступник голови місії в посольстві Франції у Варшаві (Польща)[6].

З лютого 2002 по вересень 2003 року він був членом Секретаріату Європейської конвенції, єдиний французький член Секретаріату, безпосередньо працював з президентом Валері Жискар д'Естеном протягом всієї Європейської конвенції. Пан де Понсен також декілька разів читав лекції з європейських справ у програмі ENA та IEP в Парижі.

З вересня 2003 по лютий 2005 рр. — був речником і прес-секретарем постійного представництва Франції в ЄС.

З березня 2005 по травень 2005 рр. — Заступник міністра з питань європейських справ, пані Клоді Еньєре.

З травня 2005 по травень 2007 рр. — заступник міністра з європейських справ, пані Катерини Колони.

З червня 2007 по жовтень 2010 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Франції у Болгарії[7][8][9][10];

З листопада 2010 по липень 2013 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Кенії[11] та Сомалі[12] з резиденцією в Найробі;

У 2013—2015 рр. — Голова місії EUCAP SEAE, Європейська служба зовнішніх справ[13];

З липня 2015 по серпень 2019 рр. — Інспектор з закордонних справ Міністерства Європи та закордонних справ Франції;

З серпня 2019 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Києві (Україна).

20 серпня 2019 року — вручив копії вірчих грамот Заступнику міністра закордонних справ України Олені Зеркаль[14].

11 вересня 2019 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[15].

З 2023 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Франції у Польщі[16].

Нагороди ред.

Публікації ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. ↑ а б в Życiorys Ambasadora Etienne’a de Poncins. La France en Pologne - Ambassade de France en Pologne (пол.). Процитовано 6 листопада 2023.
  3. ↑ Новопризначений посол Франції в Україні скоро прибуде до Києва. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  4. ↑ Новий посол Франції Вейсьєр прибув в Україну. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 6 листопада 2023.
  5. ↑ Europäischer Konvent — European Convention. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 15 серпня 2019.
  6. ↑ Les Echos. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  7. ↑ Public lecture by the Ambassador of the Republic of France H.E. Etienne de Poncins on the occasion of the end of his diplomatic mandate in Sofia («Sheraton», Sofia, Bulgaria, September 14th 2010). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  8. ↑ L'Ambassadeur de France, M. Etienne de Poncins, s'est rendu à Vratza le jeudi 16 octobre. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  9. ↑ French Ambassador: Bulgarian PM Understands Our Roma Policy. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  10. ↑ Interview de M. Etienne de PONCINS, Ambassadeur de France en Bulgarie
  11. ↑ French Ambassador to Kenya, Etienne de Poncins and the Vice-Chancellor, Prof. George Magoha during the courtesy call. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  12. ↑ Etienne de Poncins, ambassadeur de France au Kenya dans le camp de réfugiés de Dadaab
  13. ↑ Mr Etienne de Poncins, Head of Mission of the European Union's maritime security capacity building mission, EUCAP Nestor presenting the Somaliland Vice President Abdirahman Abdallahi Ismail Saylici with the EUCAP Nestor certificate. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  14. ↑ «Франція приділяє велику увагу співпраці з Україною», — новопризначений Посол Французької Республіки Етьєн де Монтень де Понсен. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
  15. ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів іноземних держав 11 вересня 2019 року. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  16. ↑ Посол Франції де Понсен завершує дипломатичну місію в Україні
  17. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Етьєн_де_Понсен&oldid=40857550