Катрін Колонна

французька дипломатка та політикиня
(Перенаправлено з Catherine Colonna)

Катрíн Колонна́ (фр. Catherine Colonna; нар. 16 квітня 1956(19560416), Тур, Франція) — французька дипломатка та політична діячка. Міністр Європи та закордонних справ з 20 травня 2022 до 11 січня 2024 року в уряді Елізабет Борн. Посол Франції у Великій Британії з 2 вересня 2019 до 20 травня 2022 року. Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.

Катрін Колонна
фр. Catherine Colonna
Катрін Колонна
Катрін Колонна
Франція Міністр Європи та закордонних справ
20 травня 2022 — 11 січня 2024
Прем'єр-міністрЕлізабет Борн
ПопередникЖан-Ів Ле Дріан
НаступникСтефан Сежурне
Посол Франції у Великій Британії
2 вересня 2019 — 20 травня 2022
ПрезидентЕмманюель Макрон
ПопередникЖан-П'єр Жує[fr]
НаступникЕлен Трейо-Дюшен
Постійний представник при Організації економічного співробітництва та розвитку
4 жовтня 2017 — 2 вересня 2019
ПрезидентЕмманюель Макрон
ПопередникП'єр Дюкен
НаступникЖан-П'єр Жує
Посол Франції в Італії
1 вересня 2014 — 6 вересня 2017
ПрезидентФрансуа Олланд
Еммануель Макрон
ПопередникАлен Ле Рой[fr]
НаступникКрістіан Массе[fr]
Постійний представник Франції у ЮНЕСКО
26 березня 2008 — 22 грудня 2010
ПопередникЖоель Бургуа[fr]
НаступникРама Яде[fr]
Міністр європейських справ
2 червня 2005 — 15 травня 2007
Прем'єр-міністрДомінік де Вільпен
ПопередникКлоді Еньєре
НаступникЖан-П'єр Жує

Народилася16 квітня 1956(1956-04-16) (68 років)
Saint-Symphorien[d]
Відома якполітична діячка, дипломат
КраїнаФранція
Alma materНаціональна школа адміністрації і Інститут політичних досліджень
Політична партіяСоюз за Народний Рух
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» командор ордена Почесного легіону

Біографія

ред.

Народилась у Турі, донька фермера корсиканського походження Жозефа Колонни[1]. Дитинство провела у Долю-ле-Секу[2].

Здобула ступінь DEA в галузі публічного права в Університеті Тура[3][4]. Навчалась в Інституті політичних досліджень за спеціальністю «державна служба», який закінчила 1980 року, та з 1981 до 1983 року — у Національній школі адміністрації[5].

Кар'єра

ред.

Другий секретар у Посольстві Франції у Вашингтоні з 1983 до 1986 року.

З 1986 до 1988 року працювала в Департаменті з правових питань МЗС Франції.

Радниця державного міністра, міністра з громадських робіт та житла з 1988 до 1989 року.

Працювала у Центрі планування політики Міністерства закордонних справ у 1989—1990 роках та Департаменті преси та інформації Міністерства закордонних справ у 1993—1995 роках.

Заступниця речника у МЗС Франції з 1995 до 2004 року.

З 1994 до 2005 року — речниця Єлисейського палацу за президентства Жака Ширака[6].

З 2005 до 2007 року — міністр-делегат з європейських справ в уряді Домініка де Вільпена[1].

Посол та постійний представник Франції у ЮНЕСКО з 2008 до 2010 року.

Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.

Посол та постійний представник в Організації економічного співробітництва та розвитку з 2017 до 2019 року.

Посол Франції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії з вересня 2019 до травня 2022 року.

З 20 травня 2022 року — міністр закордонних справ і Європи в уряді Елізабет Борн[7][8]. Колонна стала другою жінкою в історії Франції на цій посаді після Мішель Алліо-Марі[9].

Інша діяльність

ред.

Генеральна директорка Французького національного центру кінематографії[fr] з 2004 до 2005 року, віцепрезидентка Каннського кінофестивалю[4]. З 2008 року — член ради директорів Фонду Ширака[en]. Президент ради директорів Луврської школи з 2010 до 2013 року. Віцеголова Франко-британської ради[en] з 2008 до 2014 року.

Нагороди

ред.

Національні нагороди

ред.

Іноземні нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Ministre des Affaires étrangères : Catherine Colonna au Quai d'Orsay. L'internaute (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  2. Indre-et-Loire : Catherine Colonna, une Tourangelle au Quai d’Orsay. La Nouvelle République (французькою) . 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  3. Gouvernement Borne : Catherine Colonna, une incontournable de la diplomatie française aux affaires étrangères. Les Echos (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  4. а б Catherine Colonna aux Affaires étrangères, comme une évidence. Paris Match (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  5. Catherine Colonna nommée au Quai d’Orsay : 5 choses à savoir sur la ministre des Affaires étrangères. Ouest-France (французькою) . 20 травня 2020. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  6. Nouveau gouvernement : Catherine Colonna, une expérimentée au ministère des Affaires étrangères. Le Figaro (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  7. Замість Ле Дріана. Оголошено ім'я нового міністра закордонних справ Франції. РБК-Україна (українською) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  8. МЗС Франції очолила посол у Лондоні Катрін Колонна, главою Міноборони призначено Себастьєна Лекорню. Інтерфакс-Україна (українською) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  9. Catherine Colonna, French envoy to Britain, named foreign minister. Reuters (англійською) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  10. Décret du 25 mars 2005 portant promotion et nomination. Legifrance.gouv.fr (французькою) . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  11. Décret du 11 novembre 2010 portant promotion et nomination. Legifrance.gouv.fr (французькою) . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  12. Décret du 3 avril 2015 portant promotion et nomination. Legifrance.gouv.fr (французькою) . Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  13. Resolución N° 1212/997. impo.com.uy (іспанською) . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  14. Colonna Amb. Catherine. quirinale.it (італійською) . Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  15. Указ Президента України від 30 грудня 2022 року № 902/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

ред.
Дипломатичні посади
Попередник:
Жоель Бургуа[fr]
Постійний представник Франції у ЮНЕСКО
2008—2010
Наступник:
Рама Яде[fr]
Попередник:
Ален Ле Рой[fr]
Посол Франції в Італії
2014—2017
Наступник:
Крістіан Массе[fr]
Попередник:
П'єр Дюкен
Постійний представник при Організації економічного співробітництва та розвитку
2017—2019
Наступник:
П'єр Дюкен
Попередник:
Жан-П'єр Жує[fr]
Посол Франції у Великій Британії
2019—2022
Наступник:
Елен Трейо-Дюшен
Політичні посади
Попередник:
Клоді Еньєре
Міністр європейських справ
2005—2007
Наступник:
Жан-П'єр Жує[fr]
Попередник:
Жан-Ів Ле Дріан
Міністр Європи та закордонних справ
2022—2024
Наступник:
Стефан Сежурне