Надзвичайні і Повноважні Посли країн Європи в Україні
Надзвичайні і Повноважні Посли країн Європи в Києві (Україна). Інформація актуальна станом серпень 2019 року.
- Вальтер Ріттер Прінціг фон Гервальт (Walter Ritter von Princig von Herwalt)[1] (1917—1918) т.п.
- Форґач Йоганн (Johann Graf Forgách von Ghymes und Gács) (1917—1918)
- Карл Фюрстенберг (Karl Emil Egon Anton Maximilian Leo Wratislaw zu Fürstenberg) (1918) т.п.
- Міхаель Венінгер (Michael Heinrich Weninger) (10.12.1991—24.01.1992)
- Георг Вайс (Georg Weiss) (24.01.1992—29.04.1997)
- Фаб'ян Клаус (Klaus Fabjan) (14.05.1997—16.11.2001)
- Міхаель Міісс (Michael Miess) (30.11.2001—31.03.2006)
- Маркус Вукетіч (Josef Markus Wuketich) (18.07.2006—06.08.2010)
- Вольф Дітріх Хайм (Wolf Dietrich Heim) (23.08.2010—08.04.2014)
- Герміне Поппеллер (Hermine Poppeller) (08.04.2014-21.08.2019)
- Гернот Пфандлер (Gernot Pfandler) (21.08.2019-2022)
- Арад Бенкьо (Arad Benkö) (2022-2023) т.п.
- Арад Бенкьо (Arad Benkö) (з 20.01.2023)
- Джаліл Садихов (Cəlil Sadıxov) (1918), консул[2]
- Юсиф Везир Чеменземінлі (Yusif Vəzir Çəmənzəminli) (01.11.1918-07.1919), представник[3][4][5]
- Абдул-Алі Таїр-огли (Əbdül-Əli Tair oğlu) (1921—1923), посол АСРР в УСРР.[6]
- Назім Гусейн огли Ібрагімов (Nazim İbrahimov) (1997—2001), посол
- Талят Мусеіб огли Алієв (Tələt Əliyev) (2001—2010), посол
- Ейнула Ядулла оглу Мадатлі (Eynulla Mədətli) (2010—2015), посол
- Назім Спартак оглу Алієв (Nazim Spartak oğlu Əliyev) (2015—2016), т.п.
- Азер Худаяр оглу Худієв (Azər Xudiyev) (2016—2020)[7][8]
- Ельміра Ахундова (Elmira Hüseyn qızı Axundova) (2020—2023)[9]
- Сеймур Гурбан оглу Мардалієв (Seymur Qurban oğlu Mərdəliyev) (з 2023)[10].
- Енвер Абдюль Фая (Enver Faja) (1994—1997), з резиденцією у Варшаві.
- Осман Края (Osman Kraja) (1999—2003)[11]
- Сокол Джйока (Sokol Gjoka) (2003—2008)
- Флорент Челіку (Florent Cheliku) (2008—2014)[12]
- Шпреса Курета (Shpressa Kureta) (2015—2021)
- Фатіон Пені (2021—2022) т.п.
- Адхурім Ресулі (2022—2024) т.п.
- Мімоза Халімі (Mimoza Halimi) (2024—2024)
- Ернал Філо (Ernal Filo) (з 2024), з резиденцією у Києві.
- Крістофферсен Інгеборг (1992—1995)
- Вільфрід Нартус (1995—1998)[13],[14]
- П'єр Жан Марі Антуан Вазен (1998—2000)
- П'єр Клеман Дюбюіссон (2000—2003)
- П'єр Коло (2003—2006)
- Марк Вінк (2006—2011)
- Яна Зікмундова (2011—2014)[15]
- Люк Якобс (2014[16]— 2018)
- Алекс Ленартс (2018—2022)
- Пітер Ван Де Вельде (з 2022)
- Смолич Аркадій Антонович (біл. Смоліч Аркадзь Антонавіч) (1918)
- Цвікевич Олександр Іванович (біл. Цвікевіч Аляксандр Іванавіч) (1919)
- Курашик Віталій Володимирович (біл. Курашык Віталь Уладзіміравіч) (1993—2001)
- Величко Валентин Володимирович (біл. Вялічка Валянцін Уладзіміравіч) (2001—2016)
- Сокол Ігор Сергійович (біл. Сокал Ігар Сяргеевіч) (2016 —2022)
- Шишманов Іван Димитров (1918—1919)
- Марков Петр Кристєв (1992—1998)
- Димитров Александр (1998—2002)
- Ангел Ніколаєв Ганев (2002—2007)
- Дімітар Цвєтков Владіміров (2007—2012)
- Красімір Неделчев Мінчев (2012—2018)[17][18]
- Костадін Ташев Коджабашев (2019-)[19].
- Бранімір Мандіч (Branimir Mandic) (Бранимир Мандић) (2006—2009), з резиденцією в Будапешті[20]
- Нікола Джукич (Nicola Ðukić) (2009—2013)[21]
- Желько Янетович (Željko Janjetović) (2013—2016)
- Александар Драгічевич (Aleksandar Dragičević) (2016-2021)[22]
- Біляна Гутіч-Бєліца (Biljana Gutić-Bjelica) (2021-)[23]
- Джованні Дженоккі (1920)
- Антоніо Франко (1992—1999)
- Микола Етерович (1999—2004)
- Іван Юркович (2004—2011)
- Вечеслав Тумір (2011) т.п.
- Томас Едвард Ґалліксон (2011—2015)
- Клаудіо Гуджеротті (2015—2020)
- Вісвальдас Кульбокас (2021-)
- Баґґе Джон Піктон (1917)
- Саймон Гіманс (1992—1995)
- Рой Стівен Рів (1995—1999)
- Сміт Роланд Гедлі (1999—2002)
- Роберт Брінклі (2002—2006)
- Тімоті Барроу (2006—2008)
- Мартін Гарріс (03.2008-07.2008) т.п.
- Лі Тернер (2008—2012)
- Саймон Сміт (2012—2015)
- Джудіт Гоф (2015—2019)[24]
- Мелінда Сіммонс (2019—2023)
- Мартін Гарріс (2023—)[25]
- Дзамоєв Григорій Сергійович (1918—1919)
- Сілванян Грач Гамлікович (1993—2003)
- Хачатрян Армен Авакович (2003—2010)
- Манукян Андранік Єнокович (2010—2018)
- Тигран Сейранян (2018-2021)[26]
- Карапетян Володимир Володимирович (з 1.06.2021)[27]
- Васіліос Патсікакіс (1993—1998)
- Контумас Дімітріс (1998—2002)
- Панайотіс Гумас (2002—2006)
- Хараламбос Дімітріу (2006—2009)
- Георгіос Георгунтзос (2009—2013)
- Васіліс Пападопулос (2013—2016)[28]
- Георгіос Пукаміссас (2016—2019)[22]
- Васіліос Борновас (2019-)
- Тевзая Віктор Васильович (1918—1919)
- Валерій Чечелашвілі (1994—1995)
- Катамадзе Грігол (1995—1998)
- Чачава Малхаз (1998—2000)
- Катамадзе Грігол (2000—2007)
- Цинцадзе Арчіл (2007)
- Антадзе Мераб (2007—2009)
- Катамадзе Грігол (2009—2013)
- Міхеїл Уклеба (2013—2017)[28]
- Гела Думбадзе (2017—2019)[29]
- Теймураз Шарашенідзе (2019—2021)
- Георгій Закарашвілі (2021-)[23]
- Крістіан Фабер-Род (1992—1997)
- Йорн Крогберк (1997—2001)
- Мартін Кофод (2001—2002)
- Крістіан Фабер-Род (2002—2005)
- Уффе Андерссьон Балслев (2005—2009)
- Мікаель Борг-Хансен (2009—2013)
- Мерете Юль (2013—2017)[30]
- Рубен Мадсен (2017—2020)[31].
- Оле Егберг Міккельсен (2020—)[32]
- Едуард Рітсон (1918), консул
- Андрій Біров (1992 — 1995), посол
- Тійт Матсулевич (1995 — 1999)
- Тійт Набер (1999 — 2002)
- Пауль Леттенс (2002 — 2007)
- Яан Хейн (2007 — 2011)
- Лаурі Лепік (2011 — 2012)
- Сулев Канніке (2012 —2016)
- Герт Антсу (2016 —2019)[33]
- Каімо Кууск (2019 —2023)[34]
- Аннелі Кольк (2023-)
- Патрік МакКейб (Patrick McCabe) (1992—1995)[35][36]
- Марі Крос (Marie Cross) (1995—1999), з резиденцією в Празі
- Майкл Коллінз (Michael Collins) (1999—2001)
- Джозеф Хейс (Joseph Hayes) (2002—2005)
- Донал Гаміл (Donal Hamill) (2005—2008)[37]
- Річард Райан (Richard Ryan) (2009—2011)
- Елісон Келлі (Alison Kelly) (2012—2015)[38]
- Чарльз Шіген (Charles Sheehan) (2015—2019)
- Кліона Манахан (Cliona Manahan) (2019-)[39]
- Тереса Ґілі (2021 — …), з резиденцією в Києві.
- Олафур Егілссон (Ólafur Egilsson) (1993—1994), з резиденцією у Москві[40]
- Гуннар Гуннарссон (Gunnar Gunnarsson) (1994—1998)
- Корнеліус Сігмундссон (Kornelius Sigmundsson) (19.10.1999-23.02.2004), з резиденцією в Гельсінкі.
- Йон Балдвін Ганнібалссон (Jón Baldvin Hannibalsson) (23.02.2004-12.10.2006)
- Ганнес Гейміссон (Hannes Heimisson) (12.10.2006-26.05.2010)
- Елін Флігенрінг (Elín Flygenring) (26.05.2010-11.09.2014)
- Крістін Аталбйорг Арнадоттір (Kristín A. Árnadóttir) (11.09.2014[16]-23.10.2018)
- Арні Тор Сігурдссон (Árni Þór Sigurðsson) (23.10.2018 —2022)[41].
- Ганнес Гейміссон (Hannes Heimisson) (2023-2024), з резиденцією у Варшаві.
- Фрідрік Йонссон (Fridrik Jonsson) (з 2024)[42]
- Едуардо Хунко (1992–1997)
- Фернандо Хосе Бельйосо Фернандес (1997–2001)
- Луїс Гомес де Аранда і Війєн (2001–2005)
- Луіс Хав'єр Хіль Каталіна (2005–2009)
- Хосе Родрігез Мояно (2009-2013)
- Херардо Анхель Бугайо Оттоне (2013-2017)[16]
- Сільвія Йозефіна Кортес Мартін (2017-2022)[43]
- Рікардо Лопес-Аранда Хагу (2022-)
- Вітторіо Клаудіо Сурдо (1992—1996)
- Бертінетто Джан Лука (1996—2000)
- Гетц Йоланда Брунетті (2000—2004)
- Фабіо Фаббрі (2004—2007)
- П'єтро Джованні Доннічі (2007—2012)
- Фабріціо Романо (2012—2016)
- Давіде Ла Чечіліа (2016—2021)
- П'єр Франческо Дзадзо (2021-)
- Леонідас Маркідес (2006—2008), за сумісництвом з резиденцією в Берліні
- Пантіас Еліадес (2008—2009)
- Евагорас Вріонідіс (2009—2013), з резиденцією в Києві
- Вассос Чамберлен (2013—2017)[30]
- Луїс Телемаху (2017—2022)[44]
- Ліна Темістоклеус (2022), Тимчасова повірена у справах
- Міхаліс Захаріоглу (з 2022) посол
- Петеріс Сімсонс (1994—1997)
- Петеріс Вайварс (1997—2001)
- Андріс Вілцанс (2001—2007)
- Атіс Сьянітс (2007—2011)
- Аргіта Даудзе (2011—2015)
- Юріс Пойканс (2015[45]—2021)
- Ілгварс Клява (2021-)
- Віргіліюс Коризна (Virgilijus Koryzna) (1992—1993) т.п.
- Ромуальдас Рамошка (Romualdas Ramoška) (1993—1997)
- Плячкайтіс Вітаутас Пятрас (Vytautas Petras Plečkaitis) (1997—2002)
- Вікторас Баубліс (Viktoras Baublys) (2002—2005)
- Альгірдас Кумжа (Algirdas Kumža) (2005—2009)
- Пятрас Вайтекунас (Petras Vaitiekūnas) (2010—2014)
- Гвідас Кєрушаускас (Gvidas Kerushauskas) (2014—2015) т.п.[46][47]
- Марюс Януконіс (Marius Janukonis) (2015-2020)[48]
- Вальдемарас Сарапінас (2020-)[32].
- Жан-Марі Остерт (Jean-Marie Hostert) (1992—1995), з резиденцією в Москві[49]
- Адріен Майш (Adrien Meisch) (1995—1998)[50]
- Марк Курт (Marc Courte) (2005—2008)[51][52], з резиденцією в Празі
- Жан Фальц (Jean Faltz) (2008—2012)
- Мішель Праншер-Томассіні (Michèle Pranchère-Tomassini) (2013—2018)
- Жерар Леон П'єр Філіпс (Gérard Léon Pierre Philipps) (2018-2023)[53].
- Рональд Дофінг (Ronald Dofing) (з 2023)[54][55]
- Владо Блажевскі (1997 — 2003)
- Мартін Гулескі (2003 — 2008)
- Ілія Ісайловскі (2008 — 2009)
- Ацо Спасеновскі (2010 — 2014)
- Столе Змейкоскі (2014—2019)
- Крум Ефремов (2019-)
- Моріс Джозеф Лубрано (Morris Joseph Lubrano) (1992-)[56][57]
- Годвін Монтанаро (Godwin Montanaro) (2011-)[58]
- Джон Дебоно (John Debono) (2015-), з резиденцією на Мальті.[59]
- Пауль Фрідріх фон Фурхерр[60] (2008—2012)[61], посол за сумісництвом.
- Пауль Фрідріх фон Фурхерр (2012—2014)
- Антоніо Ґаззанті Пульєзе ді Котроне (2014-)[62]
- Боршевич Іон Гаврил (1993—1994)
- Руссу Іон Ніколає (1994—1998)
- Андрієвські Олексій Олександрович (1998—2003)
- Ніколає Черномаз (2003—2005)
- Михаїл Лаур (2006)
- Сержіу Статі (2006—2009)
- Ніколає Гуменний (2009—2010)
- Іон Стевіле (2010—2015)
- Руслан Болбочан (2015-2021)
- Валеріу Ківерь (2022-)
- Роберт Серрі (1992—1996)
- Онно Гаттінга ван 'т Сант (1997—2001)
- Монік Франк (2001—2005)
- Рональд Келлер (2005—2009)
- Пітер Ян Волтерс (2009—2013)
- Кейс Кломпенхаувер (2013—2017)
- Едуард Хукс (2017—2019)
- Йоганнес де Мол (2019-)
- Адальберт Магдебурзький (961)
- Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917—1918)
- Йоханнес Граф фон Берхем (1918—1919) т.п.
- Хеннеке Граф фон Бассевітц (1992—1993)
- Александр Арно (1993—1996)
- Ебергард Гайкен (1996—2000)
- Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006)
- Рейнгард Шеферс (2006—2008)
- Ганс-Юрген Гаймзьот (2008—2012)
- Крістоф Вайль (2012—2016)
- Ернст Райхель (2016—2019)
- Анка Фельдгузен (2019—2023)
- Мартін Єґер (2023-)
- Ойвінд Нордслеттен (1992—1997)
- Андрес Хельсет (1997—2001)
- Йостейн Бернхардсен (2001—2006)
- Олав Берстад (2006—2011)
- Йон Фредріксен (2011—2014)
- Ойвінд Нордслеттен (2014—2016) т.п.
- Уле Тер'є Хорпестад (2016—2020)
- Ерік Сведал (2020—2023)
- Хелене Санд Андресен (2023-)
- Якуб Смяровський (Jakub Smiarowski) (1648)
- Адам Кисіль (Adam Kisiel) (1648—1651)
- Станіслав Ванькович (Stanisław Wańkowicz (Senior)) (1918)
- Богдан Кутиловський (Bogdan Kutylowski) (1919—1921)
- Францішек Ян Пуласький (Franciszek Jan Pułaski) (1921)
- Францішек Харват (Franciszek Charwat) (1921—1923)
- Марцелі Шарота (Marceli Szarota) (1923—1924)
- Єжи Козакевич (Jerzy Kozakiewicz) (1992—1997)
- Єжи Бар (Jerzy Bahr) (1997—2001)
- Марек Зюлковський (Marek Ziółkowski) (2001—2005)
- Яцек Ключковський (Jacek Kluczkowski) (2005—2010)
- Даріуш Гурчинський (Dariusz Górczyński) (2010—2011)
- Генрик Літвін (Henryk Litwin) (2011—2016)
- Ян Пєкло (Jan Piekło) (2016—2019)[63]
- Бартош Ціхоцький (Bartosz Cichocki) (2019-)
- Мануель Корте-Реал (Manuel Henrique de Mello e Castro de Mendonça Côrte-Real) (02.12.1993—16.11.1998)
- Антоніу Фелікс Мамаду де Фарія і Майа (António Félix Machado de Faria e Maya) (24.02.1999—01.03.2001)
- Педру Мануел Сарменту де Вашконселуш і Каштру (Pedro Manuel Sarmento e Vasconcelos e Castro) (02.02.2001—02.03.2004)
- Жозе Мануел Пессанья Вієгаш (José Manuel da Encarnação Pessanha Viegas) (04.03.2004—16.11.2008)
- Маріо Жезуш Душ Сантуш (Mário Jesus dos Santos) (25.11.2008—03.09.2014)
- Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда (Maria Cristina Serpa de Almeida) (03.09.2014[64]-2020)
- Антоніу Вашку Алвеш Машаду (António Vasco Alves Machado) (з 29.05.2020)[65]
- Тухачевський Яків Омелянович (1634—1635)
- Гречанін Степан Олександрович (1636—1637)
- Старков С. (1638—1639)
- Унковський Григорій (1649)
- Бутурлін Василь Васильович (1653—1655)
- Хитрово Богдан Матвійович (1657—1658)
- Тяпкін Василь Михайлович (1677—1680)
- Некрасов Микола Віссаріонович (1917)
- Смоляков Леонід Якович (1991—1996), посол
- Дубінін Юрій Володимирович (1996—1999), посол
- Абоїмов Іван Павлович (1999—2001), посол
- Черномирдін Віктор Степанович (2001—2009), посол
- Лоскутов Всеволод Володимирович (2009), радник, т.п.
- Зурабов Михайло Юрійович (2009–02.2014), посол
- Воробйов Андрій Володимирович (02.2014-06.2014), радник, т.п.
- Зурабов Михайло Юрійович (06.2014-07.2016), посол
- Торопов Сергій Львович (2016), т.п.
- Лукашик Олександр Петрович (2016–2022), т.п.
- Георгій Касторіотис (Gheorghe Castriotul) (1697—1703)
- Константін Коанде (Constantin Coandă) (1917)
- Константін Концеску (1917—1918)
- Бістреану Іон (1993—1998)
- Дінуку Міхай (Mihai Dinucu) (1998—1999)
- Корнел Іонеску (1999—2000) т.п.
- Александру Корня (2000—2005)
- Траян Лауренціу-Христя (Traian Laurentiu Hristea) (2005—2010)
- Корнел Іонеску (2010—2016)
- Крістіан-Леон Цуркану (Cristian-Leon Țurcanu) (2016—2022)[66]
- Александру Віктор Мікула (2022-)
- Паоло Еспозіто (Paolo Esposito) (24.03.2006[67][68]—)
- Гойко Дапчевич (19??-2000)
- Філіпович Раде (2000—2004)
- Горан Алексич (2004—2009)
- Душан Лазич (2009—2013)
- Раде Булатович (2013—2019)
- Аца Йованович (2020—)
- Роберт Гаренчар (Robert Harenčár) (1993 — 1995)
- Йозеф Мігаш (Jozef Migaš) (1995 — 1996)
- Ольга Мігалікова (Ol'ga Mihaliková) (1996 — 1999) т.п.
- Васіл Грівна (Vasiľ Grivna) (1999 — 2005)
- Урбан Руснак (Urban Rusnák) (2005 — 2009)
- Павол Гамжік (Pavol Hamžík) (2009 — 2013)
- Юрай Сівачек (Juraj Siváček) (2013 — 2018)[16]
- Марек Шафін (Marek Šafin) (2018-)[69]
- Ференц Хайош (Hajós Ferenc) (1992—1998), посол з резиденцією в Будапешті
- Іда Мочівнік (Ida Močivnik) (1998—2002), посол
- Андрей Геренчер (Andrej Gerenčer) (2002—2006), посол
- Прімож Шеліго (Primož Šeligo) (2006 — 2010) — посол з резиденцією в Києві
- Наташа Прах (Nataša Prah) (2010 — 2014) — тимчасовий повірений
- Наташа Прах (Nataša Prah) (2014—2018) — посол[70]
- Матея Крачун (Mateja Kračun) (2018—2019) — тимчасовий повірений
- Томаж Менцін (Tomaž Mencin) (2019—2023)[71].
- Матея Превольшек (Mateja Prevolšek) (з 2023)
- Форґач Йоганн (1917—1918)
- Андраш Палді (1992)
- Іштван Варґа (1992—1995)
- Лоранд Тот (1995—1997)[72][73]
- Янош Кішфалві (1997—2001)
- Ференц Контра (2001—2003)
- Янош Тот (2003—2008)
- Андраш Баршонь (2008—2010)
- Міхаль Баєр (2010—2014)
- Ерно Кешкень (2014[64]—2018)
- Іштван Ійдярто (2018—2023)
- Онтал Гейзер (з 2023)[74]
- Герман Гуммерус (1918)
- Ерік Ульфстедт (1993—1996)
- Мартті Ісоаро (1996—2000)
- Тімо Юхані Репо (2000—2003)
- Лаура Рейніля (2003—2007)
- Крістер Міккелссон (2007—2011)
- Ар'я Макконен (2011—2015)
- Юга Віртанен (2015—2019)
- Пяйві Маріт Лаіне (2019-2022)
- Яакко Лехтовірта (2022-)
- Табуї Жорж (1917—1918)
- Юг Перне (1991—1993)
- Мішель Песік (1993—1995)
- Домінік Шасар (1995—1997)
- Паскаль Фіескі (1997—2001)
- Філіп де Сюремен (2002—2005)
- Везіан Жан-Поль Клод (2005—2008)
- Жак Фор (2008—2011)
- Ален Ремі (2011—2015)
- Ізабель Дюмон (2015—2019)
- Етьєн де Понсен (2019-2023)
- Гаель Вейсьєр (2023-)
- Онесін Цвітан (1992—1995)
- Джуро Відмарович (1995—1999)
- Мар'ян Комбол (1999—2002)
- Маріо Миколич (2002—2006)
- Желько Кірінчич (2006—2012)
- Томіслав Відошевич (2012-2019)
- Аніца Джамич (2019- )
- Властімір Джуричанін (2006-2008) т.п.
- Желько Радулович (Željko Radulović) (2008-2013)[75] з резиденцією в Подгориці
- Любомир Мішуровіч (Ljubomir Mišurović) (2013-2015)[76] з резиденцією в Подгориці
- Любомир Мішуровіч (Ljubomir Mišurović) (2015-2020), з резиденцією в Києві[77]
- Драгіца Понорац (Dragica Ponorac) (2020-)[32].
- Роберт Гаренчар (1992—1993) т.п.
- Павел Маша (1993—1997)
- Йозеф Врабець (1997—2002)
- Карел Штіндл (2002—2007)
- Ярослав Башта (2007—2010)
- Вітезслав Півонька (2010—2011) т.п.
- Іван Почух (2011—2016)
- Радек Матула (2017-2023)
- Радек Пех (2023-)
- Анна Барбара Бауті (Anne Barbara Bauty) (13.7.1992 — 5.2.1993) т.п.[78]
- Армен Каммер (Armin Kammer) (5.2.1993 — 31.7.1996), посол
- Сільвія Паулі (Sylvia Pauli) (05.08.1996 — 29.02.2000)
- Жан-Франсуа Каммер (Jean-François Kammer) (2000—2007)
- Георг Цюблер (George Zubler) (2007—2011)
- Крістіан Шьоненбергер (Christian Schoenenberger) (2011—2015)
- Гійом Шойрер (Guillaume Scheurer) (2015[45]- 2019)
- Клод Вільд (Claude Wild) (2019-)
- Мартін Ларс Вільгельм Алексіс Халлквіст (1992—1996)
- Йоран Сігурд Якобсон (1996—2000)
- Свен Улоф Оке Петерсон (2000—2004)
- Йон-Крістер Оландер (2004—2008)
- Стефан Гуллгрен (2009—2013)
- Андреас фон Бекерат (2013—2016)
- Мартін Хагстрьом (2016-2019)
- Тобіас Тиберг (2019-2023)
- Мартін Оберг (2023-)
- Ієн Тіндалл Боуг (2004—2008)
- Жозе Мануел Пінту Тейшейра (2008—2012)
- Ян Томбінський (2012—2016)
- Хюг Мінгареллі (2016—2019)
- Матті Маасікас (2019—2023)
- Катаріна Матернова (2023—)
Примітки
ред.- ↑ Агстнер Р. Про цісарів, консулів і купців — Австрія і Україна 1785—2010. — Wien-Berlin: Lit Verlag GmbH&Co.KG,2011.-409c
- ↑ Колишні посли Азербайджану в Україні [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті Посольства Азербайджану в Україні
- ↑ Повідомлення газети «Азербайджан» про призначення М. Ю. Везірова дипломатичним представником в Україні (Азербайджан. 3 листопада 1918 № 25.)
- ↑ Донесення дипломатичного представника Азербайджанської Республіки в Україні М. Ю. Везірова міністру закордонних справ М. Ю. Джафарову № 32 12 липня 1919 г.(ГААР, ф. 970. оп. 1, д. 40, л.9-11. Оригінал.)
- ↑ Нармин ТАИРЗАДЕ Первые дипломированные юристы — Азербайджанцы (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2016. Процитовано 21 листопада 2012.
- ↑ «СОЦІАЛЬНА ІСТОРІЯ НАУКОВИЙ ЗБІРНИК ВИПУСК VIII КИЇВ – 2012 УДК 94: 316. 3 (08) ББК 63. 3 + 60. 5 є 4 С 69 Соціальна історія: Науковий збірник / За ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. – К.: ...». Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
- ↑ Resuming of the Odessa-Brody project is beneficial for both sides – Ambassador of Azerbaijan to Ukraine Azer Khudiyev. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти від низки іноземних послів. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Туркменістану, Палестини, Португалії та Азербайджану. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ S.Q.Mərdəliyevin Azərbaycan Respublikasının Ukraynada fövqəladə və səlahiyyətli səfiri təyin edilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Prezidentinin Sərəncamı
- ↑ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРИЙНЯВ ВІРЧІ ГРАМОТИ ПОСЛІВ ІЗРАЇЛЮ, ЕСТОНІЇ І АЛБАНІЇ 17.08.1999. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Ющенко прийняв вірчі грамоти у послів-сумісників. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ Вільфрід Нартус "Існує тільки один просто бельгієць — король
- ↑ Співчуття родині покійного посла Вільфріда Нартуса. 15.05.2003. Архів оригіналу за 10.10.2006. Процитовано 13.09.2014.
- ↑ Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав
- ↑ а б в г Порошенко прийняв вірчі грамоти від 13 послів. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ Указ № 170 за назначаване на Красимир Неделчев Минчев за извънреден и пълномощен посланик на Република България в Украйна 23 април 2012 г. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 17 травня 2019.
- ↑ Великий друг КУП НАНУ — Посол Республіки Болгарія в Україні пан Красімір Мінчев завершує свою дипломатичну каденцію. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 17 травня 2019.
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав 16 травня 2019 року. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
- ↑ ПОСОЛЬСТВО БОСНИИ И ГЕРЦЕГОВИНЫ В УКРАИНЕ (ПО СОВМЕСТИТЕЛЬСТВУ). Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ В Киеве собрались 9 послов — ждут только Теффта и Зурабова
- ↑ а б Президент прийняв вірчі грамоти у Послів Греції, Перу та Боснії і Герцеговини 20 грудня 2016 року. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ а б Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів низки держав. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Новий британський посол Гоф прибуде в Україну 7 вересня. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
- ↑ Михайлов, Дмитро (6 липня 2023). Велика Британія призначила нового посла в Україні. Хто ним став. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 31 серпня 2023.
- ↑ Вірменія призначила нового посла в Україні. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ В Україні — новий посол Вірменії /Укрінформ, 1.6.2021/. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ а б Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав
- ↑ Президент прийняв вірчі грамоти у послів Данії, Афганістану та Грузії. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ а б Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав. 13.09.2013
- ↑ Президент прийняв вірчі грамоти у послів Данії, Афганістану та Грузії : [арх. 31.10.2017] // http://www.president.gov.ua. — Офіційне інтернет-представництво Президента України, . — Дата звернення: 13 травня 2018.
- ↑ а б в Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Данії, Афганістану, Литви, Чорногорії та Саудівської Аравії 30 липня 2020 року. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- ↑ Eesti välisesindused selles riigis. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- ↑ K. Kuuse nimetamine ja G. Antsu tagasikutsumine Vastu võetud 11.07.2019 nr 472. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- ↑ Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Патрик МакКейб вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Ambasador Irlandii Patrick McCabe w SGH. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Ambassador on way to Sweden. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав. 02.07.2012
- ↑ Ambassador Cliona Manahan. Ambassador Manahan became Ambassador of Ireland to the Czech Republic in September 2019. The Embassy of Ireland is also accredited to Ukraine. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Міністерство закордонних справ Ісландії. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 11 лютого 2015.
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Ізраїля, Катару, Бельгії, Ісландії в Україні 23 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Ісландії в Україні Фрідріка Йонссона
- ↑ Керівництво. www.exteriores.gob.es (es-ES) . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
- ↑ Посольство Республіки Кіпр в Україні. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 17 лютого 2017.
- ↑ а б Президент прийняв вірчі грамоти від послів низки іноземних країн. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2016.
- ↑ Прес-конференція: «Литва і Україна — „Серце єдине“. Спільна акція представників литовського та українського народу»[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ У посольстві Литви в Україні нагороджено переможців II всеукраїнського конкурсу есе «Я — європеєць». Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 8 квітня 2017.
- ↑ Lietuvos Respublikos Prezidentas 2015 m. kovo 6 d. Nr. 1K-248 Dekretas dėl Mariaus Janukonio skyrimo Lietuvos Respublikos nepaprastuoju ir įgaliotuoju ambasadoriumi Ukrainoje. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2017.
- ↑ Надзвичайний і Повноважний Посол Великого Герцогства Люксембург в Україні Жан-Марі Остерт вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Люсьен Фикс: Адриен Майш — дипломат и незаурядный пианист. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ОТРИМАВ ВІРЧІ ГРАМОТИ ВІД ПОСЛІВ ЕКВАТОРІАЛЬНОЇ ГВІНЕЇ, ІРЛАНДІЇ, ЗАМБІЇ, ЛЮКСЕМБУРГУ, МАЛІ ТА ШРІ-ЛАНКИ. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Ambassador of Luxembourg to Ukraine wraps up his diplomatic mission in Ukraine. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 13 травня 2017.
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти Послів Люксембургу, Киргизстану та Марокко. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
- ↑ Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Люксембургу в Україні Рональда Дофіна
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Туреччини, Чехії й Люксембургу
- ↑ Чрезвычайный и Полномочный Посол Республики Мальта в СССР Морис Джозеф Лубрано и первый заместитель председателя президиума Верховного Совета СССР Петр Демичев (слева направо) во время вручения послом верительных грамот. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Надзвичайний і Повноважний Посол Мальти в Україні Моріс Джозеф Лубрано вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Ambassador Godwin Montanaro. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ Дипломатичні представництваіноземних держав тапредставництва міжнароднихорганізацій в Україні data.gov.ua
- ↑ Пауль Фрідріх фон Фурхерр: «Під гуманітарною допомогою ми розуміємо не тільки посилки з одягом» Юрій Макаров «Дзеркало тижня. Україна» № 24, 06 липня 2012, 19:50. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ Вручення вірчих грамот послами іноземних держав. 21 листопада 2008 року. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ Перший заступник Міністра закордонних справ України Наталія Галібаренко прийняла копії вірчих грамот від новопризначеного Надзвичайного та Повноважного Посла Мальтійського Ордену в Україні Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ МЗС Польщі призначило нового посла в Україні. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б Президент прийняв вірчі грамоти від послів іноземних держав в Україні 01/12/2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
- ↑ Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Туркменістану, Палестини, Португалії та Азербайджану. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ Вручення копії вірчих грамот. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Президенту вручили ряд вірчих грамот. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Paolo Esposito preidente Cidec
- ↑ Заступник Міністра Василь Боднар прийняв копії Вірчих грамот від новопризначеного Посла Словаччини в Україні Марека Шафіна. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Порошенко прийняв вірчі грамоти від 13 послів. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав 24 липня 2019 року. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- ↑ Інтерв'ю з послом УгорІдини в Україні, кінознавцем Лорандом Тотом (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ ВЕНГЕРСКОЕ КИНО ТАК ЖЕ ХОРОШО, КАК И ВЕНГЕРСКОЕ ВИНО. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ Угорщина змінить свого посла в Україні — ЗМІ
- ↑ Ющенко розповів про своє першочергове завдання. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ Янукович прийняв вірчі грамоти від послів низки країн і розповів їм про успіх реформ в Україні. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
- ↑ Посольство Чорногорії в Україні. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ Diplomatic Documents of Switzerland 1848—1975. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
Посилання
ред.- Український дипломатичний корпус
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін / Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
- Україна дипломатична: Науковий щорічник. Вип. 4 / Упор. Л. Губерський, П. Кривонос, М. Кулінич, А. Денисенко. — К.: Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, 2004. ISBN 966-7522-07-5