Вікіпедія

Есаяс Теґнер-молодший

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Теґнер.
Щодо інших людей з іменем Есаяс Теґнер див. Есаяс Теґнер.

Еса́яс (Ге́нрік Вільге́льм) Те́ґнер-молодший (швед. Esaias (Henrik Wilhelm) Tegnér den yngre, * 13 січня 1843(18430113), Челльстурп, лен Мальмегус, комуна Треллеборг, Швеція — † 21 листопада 1928, Лунд) — шведський мовознавець, член Шведської академії (крісло № 9), професор Лундського університету, член Біблійної комісії, головний редактор Словника Шведської академії.

Есаяс Теґнер-молодший
швед. Esaias Tegnér den yngre
Народився13 січня 1843(1843-01-13)
Челльстурп, лен Мальмегус, комуна Треллеборг, Швеція
Помер21 листопада 1928(1928-11-21) (85 років)
Лунд
ПохованняÖstra kyrkogården cemeteryd[2]
Місце проживанняЛунд
КраїнаШвеція Швеція
Національністьшвед
Діяльністьперекладач Біблії
Alma materЛундський університет
Галузьсхідні мови, індоєвропейські мови, скандинавські мови, загальне мовознавство
ЗакладЛундський університет
Посадаseat 9 of the Swedish Academyd
Науковий керівникЮган Ніколай Мадвіґ, Вільям Дуайт Вітні[1]
ЧленствоШведська академія
Шведська королівська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Society of Sciences in Lundd
Відомий завдяки:закон про палатальні звуки
БатькоKristofer Tegnérd[3]
МатиEmma Sofia Kinbergd[3]
Брати, сестриJakob Tegnérd
Elof Tegnérd
Disa Hilda Johanna von Postd
У шлюбі зMärta Tegnérd
CMNS: Есаяс Теґнер-молодший у Вікісховищі
Могила Есаяса Теґнера-молодшого на Східному цвинтарі в Лунді.

Внук шведського поета Есаяса Теґнера, шурин шведської композиторки Аліси Теґнер.

Біографічні дані

ред.

Есаяс Теґгнер народився в сім'ї священика Крістофера Теґнера і Емми Софії (до шлюбу Кінберг). У 1859 році вступив до Лундського університету, 1865 року став доктором філософії й доцентом цього навчального закладу. Спеціалізувався у семітських мовах. У 1872-му став ад'юнктом у галузі порівняльного мовознавства. Читав лекції із загального мовознавства у Стокгольмському університеті у 1873 році. 1876 року став членом Упсальського наукового товариства.

У 1879-му Теґнер одружився з Мертою Марією Катаріною Еренбург, що народилася 1859 року в Лінде (лен Ґотланд[4]. 1879 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, а в 1882-му — Гетеборзького наукового і літературного товариства. 1894 року став доктором теології. У 1896 році Теґнера прийняли до Шведської королівської академії наук.

Теґнера поховали на Східному цвинтарі у Лунді.

Індоєвропеїстика

ред.

Теґнер написав тільки одну, зате дуже вагому статтю про історію індоєвропейських мов — «Палатальні звуки арійських мов» / De ariske språkens palataler[5], в якій запропонував рішення однієї з трьох найважливіших проблем, що постали у 1860–1880 роках і стосувалися закону Ґрассмана, закону Вінтера й закону про палатальні звуки[6]. Автором останнього з них, який описує звукозміну в індо-іранських мовах[7], став Теґнер разом з кількома іншими науковцями. Це відкриття мало далекосяжні наслідки для опису праіндоєвропейської фонетичної системи[8].

Мовна реформа

ред.

У другій половині дев'ятнадцятого століття у Швеції тривала дискусія між консервативними членами Шведської академії і прихильниками нового правопису на чолі з Адольфом Нуреном[9]. Есаяс Теґнер стояв на поміркованих позиціях[10].

Ця дискусія почалася 1874 року, після виходу першого видання Словника Шведської академії, в якому використано стару, леопольдівську орфографію 1801 року й не враховано пропозицій про нову, які у 1869 році висунули скандинавісти з Норвегії, Данії та Швеції. Пропозиції сформульовано в п'ятнадцяти пунктах маніфесту Артура Газеліуса «Про шведський правопис» (1870–1871)[11].

Теґнер залучився до наукової суперечки в 1886 році, опублікувавши статтю. У ній він як альтернативу фонетичній транскрипції, яку обстоювали адепти реформи, подав морфематичний (або ж фонематичний) принцип. Це був плідний компроміс, і на шостому виданні Словника Шведської академії 1889 року позначився вплив Теґнера[12].

Граматичний рід

ред.

Есаяс Теґнер виступав проти спроб зберегти систему трьох родів у шведській мові[13].

Мова Біблії

ред.

У 1884–1917 роках Теґнер був член Біблійної комісії, яку 1773 року заснував Ґустав III. Учений відповідав за мову перекладу Святого Письма[14].

Прізвища

ред.

У статті «Про шведські прізвища» / Om Sveriges familjenamn (1882) Теґнер розглянув складові цих прізвищ. Він констатував, що в результаті розвитку власних імен зникли деякі закінчення, хоча вони поширені в топоніміці. Немає прізвищ, що закінчуються на -hed, -lid, -myr, -näs, -rud, -ryd, -säter, -vad, -åker, -ås та -äng. Цю заувагу врахував у 1939 році професор Єран Сальґрен у Словнику шведських імен і прізвищ. Видання цієї книжки підтримав уряд Швеції, маючи на меті допомогти формувати нові прізвища й імена. У ХХ столітті закінчення, на які вказав Теґнер, фігурували як формотвірні елементи в багатьох новостворених шведських прізвищах[15].

Бібліографія

ред.
 
Екслібрис Есаяса Теґнера. Цілком імовірно, що належав його дідові й прадідові з батьківської лінії.
  • «De nunnatione Arabica». (Gradualavhandling). Lund. 1865. Libris 2602077
  • «De vocis primae radicalis et earumque declinatione quaestiones semiticae comparativae». I (ur Lunds universitets årsskrift 1869)
  • «Om språk och nationalitet» (ur Svensk tidskrift 1874)
  • «Ninives och Babylons kilskrifter» (ur Vår tids forskning1875)
  • «De ariske språkens palataler» (ur Lunds universitets årsskrift, fjortonde bandet 1878)
  • «Språkets makt öfver tanken» (ur Vår tids forskning 1880)
  • Hemmets ord (ur Tidskrift för hemmet 1880–1881)
  • «Om elliptiska ord» (1881)
  • «Om Sveriges familjenamn» (ur Nordisk tidskrift 1882)[13]
  • «Om poesiens språk» (inträdestal i Svenska Akademien 1882 — eftersom hans företrädare, Henning Hamilton, avgått ur Akademien under nesliga former höll Tegnér inte, som brukligt, ett inträdestal om sin föregångare…)
  • «Nordiska författares arbeten om och på afrikanska språk» (ur Ny svensk tidskrift 1884)
  • «Norrmän eller danskar i Normandie? Några anmärkningar om normandiska ortnamn» (ur Nordisk tidskrift 1884)
  • «Ytterliqare om de nordiska ortnamnen i Normandie» (ur Nordisk tidskrift 1884)
  • «Antikritiska anmärkningar om svensk rättstavning» (Nystavaren 1886)
  • «Natur och onatur i fråga om svensk rättstavning» (1886)
  • «Den nya öfvers. af Psaltaren. Några mot-anmärkningar» (1888)
  • «Tal på Svenska akademiens högtidsdag den 20 december 1891» (1891)
  • «Om genus i svenskan» (Svenska Akademiens handlingar 1892)
  • «Skoltal» (1897)
  • «Studier tillegnade Esaias Tegnér.» Den 13 januari 1918 (1918)
  • «Bland Lunds minnesvårdar». Stockholm. 1921. Libris 1483063
  • «Ur språkens värld» (3 vol.). Stockholm: Bonniers. 1922–1930. Libris 40836
  • «Strödda uppsatser» (postumt utgivna av Emil Olson). Lund: Gleerup. 1930. Libris 404391

Джерела

ред.
  • Bergman, Gösta (1970). «Kortfattad svensk språkhistoria». Stockholm: Norstedts Akademiska Förlag. Libris 7632725. ISBN 978-91-7297-514-9
  • Clackson, James (2007) (engl.). «Indo-European Linguistics: An Introduction. Cambridge Textbooks in Linguistics». Cambridge, UK: Cambridge University Press. Libris 10604035. ISBN 978-0-521-65313-8
  • Collinge, Neville Edgar (1985) (engl.). «The laws of Indo-European. Current Issues in Linguistic Theory». 35. Amsterdam: J. Benjamins. Libris 7387638. ISBN 90-272-3530-9
  • Gellerstam, Martin (2009). «Om lånordens anpassning till svenskan». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 105-18. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3
  • Hofberg, Herman (1906). «Tegnér, 2». Esaias Henrik Vilhelm i Herman Hofberg, «Svenskt biografiskt handlexikon» (andra upplagan, 1906)
  • Hovdhaugen, Even, red (2000) (engl.). «The History of Linguistics in the Nordic Countries». Helsinki: Societas scientiarum Fennica. Libris 7909784. ISBN 951-653-305-1
  • Lehmann, Winfred P. (1952). «Proto-Indo-European Phonology». Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-73341-0
  • Malmgren, Sven-Göran (2009). «Tre viktiga språkförändringar speglade i SAOL». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 119-38. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3
  • Pettersson, Gertrud (2005). «Svenska språket under sjuhundra år: en historia om svenskan och dess utforskande». Lund: Studentlitteratur. Libris 9929819. ISBN 91-44-03911-5
  • Ralph, Bo (2009). «När ordboken blev en ordlista». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 31-52. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3
  • Rudberg, Erik och Hellblom, Edvin (red.) (1929). Esaias Tegnér i «Svenska Dagbladets Årsbok» [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.];— sjätte årgången, händelserna 1928 (1929). Stockholm: Åhlén & Åkerlunds.

Нагороди і відзнаки

ред.
  • Членство у Шведській академії (крісло № 9), 1879
  • Членство у Шведській королівській академії наук (№ 677), 1896
  • Членство у Шведській королівській академії історії літератури і старожитностей, 1879
Попередник:
Геннінґ Гамільтон 		Шведська академія,
Крісло № 9
1882–1928 		Наступник:
Отто фон Фрісен

Примітки

ред.
  1. ↑ Hovdhaugen, 2000, 4.3
  2. ↑ https://www.svenskagravar.se/search?query=Esaias+Tegn%C3%A9r+1843&parishId=&cemeteryId=&graveNumber=&birthDate=&deathDate=&burialDate= — Svenskagravar.se.
  3. ↑ а б Källstorps kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13231/C I/4 (1825-1865), bildid: C0066711_00071
  4. ↑ Sveriges befolkning 1900, (CD-ROM version 1.02) Sveriges Släktforskarförbund, 2006
  5. ↑ Collinge 1985, s. 138
  6. ↑ Lehmann 1952, 1.1
  7. ↑ Clackson 2007, s. 32
  8. ↑ Collinge 1985, s. 135
  9. ↑ Gellerstam 2009, s. 111
  10. ↑ Ralph 2009, s. 50
  11. ↑ Pettersson 2005, s. 165
  12. ↑ Pettersson 2005, s. 166
  13. ↑ Malmgren 2009, s. 125
  14. ↑ Bergman 1970, s. 198
  15. ↑ Bergman 1970, s. 218
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Есаяс_Теґнер-молодший&oldid=43076532