Вікіпедія

Аліса Теґнер

шведська композиторка, органістка й педагогиня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Теґнер.

Алі́са Шарло́тта Те́ґнер (швед. Alice Charlotta Tegnér; * 12 березня 1864(18640312), Карлсгамн, Швеція — † 26 травня 1943, Стокгольм) — шведська композиторка, педагог і органістка.

Аліса Теґнер
швед. Alice Tegnér
Зображення
Зображення
Аліса Теґнер. 1910-ті роки.
Основна інформація
Повне ім'яАліса Шарлотта Теґнер — швед. Alice Charlotta Tegnér
Дата народження12 березня 1864(1864-03-12)
Місце народженняКарлсгамн
Дата смерті26 травня 1943(1943-05-26) (79 років)
Місце смертіСтокгольм
ПохованняDjursholms Begravningsplatsd[1]
Роки активності1892—1934
ГромадянствоШвеція Швеція
Національністьшведка
Професіякомпозиторка, вчителька музики, органістка
ОсвітаСтокгольмська вища вчительська семінарія
ВчителіЮган Ліндегренd
Інструментиорган
Жанрдитяча пісня, псалом
Magnum opusMors lilla Olled, Tre pepparkaksgubbard і Sockerbagarend
ЧленствоTolfternad
СпівпрацяФредрік Скуґлунд, видавець збірок Аліси Теґнер
Нагороди
Медаль Літератури та мистецтв (Швеція)
У шлюбі зJakob Tegnérd[2][3]
ДітиTorsten Tegnérd[2][3]
Вебсторінка Товариства Аліси Теґнер
CMNS: Файли у Вікісховищі
Вілла Аліси Теґнер у Юршгольмі. 1913 рік.
Аліса Теґнер за піаніно.

Біографічні дані

ред.

Аліса Шарлотта народилася в сім'ї морського капітана Едуарда і Софії Сандстремів (швед. Sandström) другою дитиною після сестри Нанни. Були ще брати — Едуард і Юн. Сестри не раз вибиралися в подорожі Балтійським морем на батьковому кораблі «Фалько». Батько любив музику й мав піаніно у своїй каюті. Там Аліса й складала свої перші мелодії. У неї був абсолютний музичний слух, і ще дитиною вона почала брати уроки гри на клавішних інструментах у карлсгамнських органістів: спершу Карла Фредріка Улльмана, а тоді в його наступника — Вільгельма Теодора Седерберга. У Сандстремів бракувало коштів на музичну освіту доньки Аліси, тож вона стала вчителькою, закінчивши Стокгольмську вищу вчительську семінарію.

Здобувши освіту, Аліса поїхала до Фінляндії й рік працювала там гувернанткою. У 1884 році вона навчала дітей книговидавця Франса Бейєра й у його стокгольмському домі познайомилася з Якобом Теґнером (1851—1926) — сином пастора Крістофера Теґнера і Емми Софії, уродженої Кінберг. Якоб Теґнер був онук Есаяса Теґнера і рідний брат Есаяса Теґнера-молодшого[4]. Якоб і Аліса мали спільні уподобання — зокрема, музику. Вони грали і співали разом, а в 1885 році одружилися. У них було два сини — Єста (* 1887) і Торстен[sv] (1888—1977).

Якоб Теґнер працював окружним суддею, а згодом став секретарем Верховного суду в Стокгольмі. Також обіймав посади секретаря Товариства шведських видавців і редактора журналу Svenska Bokhandelstidningen.

1891 року родина Теґнерів переселилась у віллу в Юршгольмі / Djursholm, й Аліса стала центральною фігурою музичної діяльності в цьому аристократичному житловому масиві Стокгольма. Удома в Теґнерів співали Алісині дитячі пісні, які через приятелів їхніх дітей поширювалися на весь Юршгольм, а тоді й на всю столицю. У 1892 році її шваґер — видавець Фредрік Скуґлунд, випустив у світ першу збірку пісень Аліси Теґнер «Співай разом з нами, мамо!» / Sjung med oss, Mamma!, а після того — загалом дев'ять пісенних збірок у 1892 − 1934 роках.

На шістдесяті роковини авторки у пресі опублікували статті про її творчу діяльність. На той час Теґнери мешкали в Туллінґешені / Tullingesjön — кварталі на півдні Стокгольма[5].

Аліса Теґнер вчителювала в Юршгольмській середній школі. З 1898 року була кантором у Юршгольмській каплиці, де служив пастором Натанаель Бесков.

Сім'я Теґнерів провела багато літніх відпусток у місцині Південна Лука / Södra Äng, що в Урмарюді / Ormaryd — маленькому селі в Смоланді, між Несше / Nässjö і Екше / Eksjö. Там, на Алісине бажання, 1897 року спорудили віллу «Сула» / Villa Sola[4].

У 1943-му Аліса Теґнер померла. Її поховали на Юршгольмському цвинтарі.

Творчість

ред.

Алісу Теґнер вважають найвидатнішою авторкою шведських дитячих пісень у першій половині ХХ століття. Вона була одна з перших, що в таких творах подали перспективу бачення самої дитини — у такий спосіб, як це згодом робила Астрід Ліндґрен у своїх дитячих книжках. Твори Аліси Теґнер на слова її самої та інших авторів зібрано передусім у книжці «Співай разом з нами, мамо!».

Крім дитячих пісень, Аліса Теґнер писала романси, хорові твори — зокрема кантати, твори для фортепіано та віолончелі й скрипкові сонати. Не хотіла, щоб її вважали тільки «дитячою пісняркою». Черпала натхнення із шведського музичного фольклору й творчості композиторів Фелікса Мендельсона та Роберта Шумана.

Нагороди і відзнаки

ред.

Фонд Аліси Теґнер

ред.

У 1940 році з нагоди свого 75-річчя Аліса Теґнер виділила кошти для Шведського товариства вчителів початкової школи, які стали основою Фонду Аліси Теґнер. Він матеріально сприяє розвитку вокальної освіти в початкових класах шкіл Швеції. Пісенник «Заспіваймо» / Nu ska vi sjunga розроблено з ініціативи Аліси Теґнер і частково фінансовано за рахунок її фонду[6]. Ця книжка вийшла 1943 року, її ілюструвала Ельза Бесков.

Ушанування

ред.
  • На честь століття від дня народження Аліси Теґнер у 1964 році Карлсгамнська комуна заснувала стипендію її імені, яку виділяють особам, пов'язаним із Карлсгамном, що активно працюють у галузі культури[7].
  • У зв'язку з 50-літтям від дня смерті композиторки 1993 року засновано Музичну премію імені Аліси Теґнер (25 000 крон), яку присуджують за видатний внесок у музику для дітей і в музичну освіту дітей. Премією нагороджують що два роки на фестивалі «Дні Аліси Теґнер у Карлсгамні»[8].
  • У 2006 році нащадки композиторки створили в Мальме Товариство Аліси Теґнер, що сприяє збереженню пам'яті про її життя та творчість[9].
  • Іменем Аліси Теґнер названо провулок — Alice Tegnérs stig — в Седертельє і вулиці — Alice Tegnérs väg — у шведських містах Стокгольм, Бутчюрка, Седертельє і Карлсгамн.
  • Що два роки у Карлсгамні організовують фестиваль «Дні Аліси Теґнер».

Окремі твори

ред.

Інструментальна музика

ред.
  • Courage, для фортепіано
  • Madame X, для фортепіано
  • Etude, Ess-dur, для фортепіано
  • Etude (à la Chopin), для фортепіано
  • Etude romantique, 1925, для фортепіано
  • Sonat, для скрипки і фортепіано, 1901
  • Långsam vals, 1923, для скрипки і фортепіано
  • Melodi, для віолончелі і фортепіано
  • Romans, для віолончелі і фортепіано
  • Barnen dansa, для віолончелі і фортепіано

Вокальна музика

ред.

Для конкурсу авторських пісень у народному дусі

  • Hell, vårt land!, слова: Alice Tegnér
  • Du svenska bygd, du hem i nord, слова: Birger Mörner
  • Du ärorika fosterland, слова за: Bernhard Elis Malmström

Дитячі пісні

ред.
 
Натуральна ілюстрація до пісні Аліси Теґнер Три пряникові чоловічки / Tre pepparkaksgubbar.
 
Дерев'яна скульптура за мотивами дитячої пісні Аліси Теґнер «Малий мамин Улле» / Mors lilla Olle. Околиці містечка Серна[sv] в комуні Ельвдален.
  • Akta skogen (слова: Disa Beijer)
  • Asarumsdalen
  • Barnen leka 'mamma och barn' (перекладний текст)
  • Baka kaka
  • Blåsippor (слова: Anna Maria Roos)
  • Borgmästar Munthe
  • Bä, bä, vita lamm
  • Dansa min docka
  • Danslåt (слова: Astrid Gullstrand)
  • Ekorren (Ekorr'n satt i granen)
  • Gud, som haver barnen kär (покладено на музику старовинну шведську дитячу молитву)
  • Hemåt i regnväder (слова: Zacharias Topelius)
  • I skogen
  • Julbocken (sång)|Julbocken
  • Katten och svansen (покладено на музику давній вірш)
  • Klockan tolv (слова: L. G. Sjöholm)
  • Kring julgranen
  • Lasse liten (слова: Zacharias Topelius)
  • Majas visa («När Lillan kom till jorden»)
  • Marschlek
  • Mors lilla Olle (слова за мотивами вірша Stark i sin oskuld — Wilhelm von Braun)
  • Mors namnsdag (слова: Paul Nilsson)
  • Månaderna (покладено на музику давній вірш)
  • Skogsblommorna till barnen (слова: Elsa Beskow)
  • Sockerbagaren
  • Solvisa
  • Solstrålen (слова: Anna Virgin)
  • Tre pepparkaksgubbar (слова: Astrid Gullstrand)
  • Tummeliten
  • Ute blåser sommarvind
  • Vart ska du gå (Vart ska du gå, min lilla flicka?, покладено на музику давній вірш)
  • Videvisan (Sov, du lilla vide ung). Слова: Zacharias Topelius
  • Årstiderna

Вокально-фортепіанні твори

ред.
  • Betlehems stjärna (Gläns över sjö och strand). Слова: Viktor Rydberg
  • Jag är så glad, att jag är svensk (слова: Paul Nilsson)
  • Var är den vän, som överallt jag söker

Для жіночого хору

ред.
  • Ave Maria
  • Birgittahymnen (Ros, den himmelsk dagg bestänker), слова: Nicolaus Hermanni, переклад: Johan Bergman
  • Du ringa stad
  • Godnattsång
  • Helige Ande
  • I natten
  • I skogen
  • Julens gåva
  • Julottan
  • Kvällsång
  • Lycksalighetens ö
  • Min älskling
  • O Betlehem
  • O salve Regina
  • Om natten
  • Sköna klang
  • Stjärnenatt
  • Vid juletid
 
Могила Аліси Теґнер. Стокгольм, Юршгольмський цвинтар.

Для чоловічого хору

ред.
  • Hembygdssång (Hell dig vår hembygd), присвячено чоловічому хору в Бурео, слова: Karl Johan Åkerström
  • En idrottssång (Blåser en vårvind i Sverige), слова: Karl-Erik Forsslund

Для змішаного хору

ред.
  • Advent
  • Betlehem
  • Böljebyvals
  • Dagg faller
  • Ej med klagan
  • En hymn till stjärnan
  • Gör portarna höga
  • Herren är min Herde
  • Herren är mitt ljus
  • Kvällssång
  • Loven Gud i himmelsfröjd
  • Loven Herren som i höjden bor
  • Långfredagsmotett
  • Min älskling
  • Morgon och kväll
  • Morgonsol och aftonstjärna
  • O Betlehem
  • Saliga
  • Trettondagshymn (Mörker övertäcker jorden), 1898, Для змішаного хору і органа
  • Vad rätt du tänkt

Кантати

ред.
  • Kantat vid Anna Sandströms skolas femtioårsjubileum (Ännu i Humlegården)
  • Kantat vid Börstils kyrkas invigning (Herre, giv vår längtan vingar!)
  • Kantat vid invigningen af K.F.U.K: s byggnad 29.12.1907, (Gör portarna höga)
  • Kantat vid invigningen av Östhammars kyrka 1925 (Allt är förgängligt)
  • Kantat vid Kjellbergska skolans 100-årsjubileum 1935 (Ett sekels dagar svunnit)
  • Kantat vid nyinvigningen av Lyceum för flickor i Stockholm 1939 (Sverige vår moder kära)
  • Kantat vid Säbyholms-skolans (Sunnerdahls hemskolas) 25-års-fest 1936 (Vid sotig härd)

Пісенники

ред.
  • Småjäntorna och andra visor (Ritade av Ottilia Adelborg; Musik av Alice Tegnér). Stockholm: Skoglund. 1912. Libris 18235488

Джерела

ред.

Зовнішні зв'язки

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Alice Tegnér

Примітки

ред.
  1. ↑ Alice Charlotta Tegnér — FinnGraven.se.
  2. ↑ а б Swedish Census 1900 — Riksarkivet.
  3. ↑ а б Swedish Census 1910 — Riksarkivet.
  4. ↑ а б Släkten Tegnér. Архів оригіналу за 6 червня 2002. Процитовано 22 травня 2014.
  5. ↑ Om Alice. Alice Tegnér Sällskapet. 07.09.2013. Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  6. ↑ Післямова до шкільного підручника Nu ska vi sjunga. Видавництво Almqvist & Wiksell, двадцяте видання, 1956.
  7. ↑ Karlshamns kommun, «Alice Tegnér-stipendiet» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  8. ↑ Musik i Blekinge Årsberättelse 2008 — про Музичну премію імені Аліси Теґнер і про дні її імені (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  9. ↑ Вебсторінка Товариства Аліси Теґнер. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 22 травня 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аліса_Теґнер&oldid=40077323