Ервін Чаргафф

американський біохімік, родом з України, першодослідник структури ДНК та РНК

Е́рвін Чарга́фф (*11 серпня 1905, Чернівці — †20 червня 2002, Нью-Йорк) — біохімік, що працював в Австрії, США, Франції, Німеччині, член Національної АН США (з 1965 року). Член Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна». Вперше одержав ДНК у чистому вигляді.

Ервін Чаргафф
англ. Erwin Chargaff
Чаргафф.jpg
Народився 11 серпня 1905(1905-08-11)
Чернівці
Помер 20 червня 2002(2002-06-20) (96 років)
Нью-Йорк
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина, США США
Національність єврей
Діяльність біохімік, хімік, письменник, біограф
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів біохімія
Заклад Колумбійський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Інститут Пастера
Вчене звання професор, член Національної АН США, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Академії натуралістів Німеччини
Науковий ступінь Доктор філософії (Ph.D.)
Науковий керівник Fritz Feigld
Аспіранти, докторанти Boris Magasanikd
Член Леопольдина, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[1] і Національна академія наук США
Відомий завдяки: вперше одержав ДНК у чистому вигляді, Правила Чаргаффа
Нагороди Золота медаль імені Л. Пастера, Медаль імені К. Нейбера

Біографічні відомостіРедагувати

Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в місті Чернівці у родині банкіра. Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де у 1928 році захистив докторську дисертацію і став членом науково-дослідницької організації. Працював у лабораторії обмінної хімії в Єльському університеті у США (19281930), у Берлінському університеті (19301933). У 1933 емігрував із Німеччини через прихід до влади нацистів, у 19331934 працював у Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті у Нью-Йорку (з 1952 року — професор, з 1970 — завідувач кафедри біохімії, з 1974 — професор біохімії в лабораторії клітини).

Наукова діяльністьРедагувати

Головним напрямком наукової діяльності було вивчення хімічного складу і структури нуклеїнових кислот. Ервін Чаргафф визначив кількісне відношення азотистих основ, що входять до їх складу. У 19501953 рр. ним було показано, що загальна кількість аденінових залишків у кожній молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових залишків, а кількість гуанінових залишків — кількості цитозинових. Правила Чаргаффа використали Френсіс Крік і Джеймс Ватсон при визначені структури ДНК у вигляді подвійної спіралі. Також Чаргафф довів, що ДНК володіє видовою специфічністю, і відкинув гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін Чаргафф був першим, хто почав досліджувати денатурацію ДНК. Крім того він займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот.

Головні нагородиРедагувати

  • Золота медаль імені Л. Пастера Французького біохімічного товариства (1949 р.).
  • Медаль імені К. Нейбера Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958 р.).
  • 1974 — Національна Медаль Науки США
 
Меморіальна дошка на будинку в Чернівцях, де народився Ервін Чаргафф

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

РесурсиРедагувати


  1. NNDB — 2002.