Відкрити головне меню

Ервін Чаргафф

американський біохімік, родом з України, першодослідник структури ДНК та РНК

Е́рвін Чарга́фф (*11 серпня 1905, Чернівці — †20 червня 2002, Нью-Йорк) — біохімік, що працював в Австрії, США, Франції, Німеччині, член Національної АН США (з 1965 року). Член Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна». Вперше одержав ДНК у чистому вигляді.

Ервін Чаргафф
англ. Erwin Chargaff
Чаргафф.jpg
Народився 11 серпня 1905(1905-08-11)
Чернівці
Помер 20 червня 2002(2002-06-20) (96 років)
Нью-Йорк
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина, Flag of the United States.svg США
Національність єврей
Діяльність біохімік, хімік, письменник, біограф
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів біохімія
Заклад Колумбійський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Інститут Пастера
Вчене звання професор, член Національної АН США, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Академії натуралістів Німеччини
Науковий ступінь Доктор філософії (Ph.D.)
Аспіранти, докторанти Boris Magasanik[d]
Член Леопольдина, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[1]
Відомий завдяки: вперше одержав ДНК у чистому вигляді, Правила Чаргаффа
Нагороди Золота медаль імені Л. Пастера, Медаль імені К. Нейбера

Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в місті Чернівці у родині банкіра. Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де у 1928 році захистив докторську дисертацію і став членом науково-дослідницької організації. Працював у лабораторії обмінної хімії в Єльському університеті у США (19281930), у Берлінському університеті (19301933). У 1933 емігрував із Німеччини через прихід до влади нацистів, у 19331934 працював у Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті у Нью-Йорку (з 1952 року — професор, з 1970 — завідувач кафедри біохімії, з 1974 — професор біохімії в лабораторії клітини).

Наукова діяльністьРедагувати

Головним напрямком наукової діяльності було вивчення хімічного складу і структури нуклеїнових кислот. Ервін Чаргафф визначив кількісне відношення азотистих основ, що входять до їх складу. У 19501953 рр. ним було показано, що загальна кількість аденінових залишків у кожній молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових залишків, а кількість гуанінових залишків — кількості цитозинових. Правила Чаргаффа використали Френсіс Крік і Джеймс Ватсон при визначені структури ДНК у вигляді подвійної спіралі. Також Чаргафф довів, що ДНК володіє видовою специфічністю, і відкинув гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін Чаргафф був першим, хто почав досліджувати денатурацію ДНК. Крім того він займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот.

Головні нагородиРедагувати

  • Золота медаль імені Л. Пастера Французького біохімічного товариства (1949 р.).
  • Медаль імені К. Нейбера Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958 р.).
  • 1974 — Національна Медаль Науки США
 
Меморіальна дошка на будинку в Чернівцях, де народився Ервін Чаргафф

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

РесурсиРедагувати