Інститут Пастера

організація охорони здоров’я

Інститу́т Пасте́ра (фр. Institut Pasteur) — французький приватний некомерційний фонд та однойменний науково-дослідницький інститут в Парижі, що займаються дослідженнями в області мікробіології, інфекційних захворювань і вакцин. Інститут Пастера названий на честь знаменитого французького ученого-мікробіолога Луї Пастера, засновника і першого директора інституту. Інститут був заснований 4 червня 1887 року і відкритий 14 листопада 1888 року.

Інститут Пастера
Зображення
Дата створення / заснування 1887
Названо на честь Луї Пастер
Засновник Луї Пастер
Держава Flag of France.svg Франція[1]
Адміністративна одиниця XV округ Парижа[1]
Член у PSL Research Universityd, Couperin Consortiumd[2] і Renaterd[3]
Дочірня компанія (організація, установа) Centre d'investigation clinique de Nantesd, Department of Genomes & Geneticsd, Department of Virologyd і Laboratoire des Systèmes Macromoléculaires et Signalisationd
Розташування штаб-квартири Париж
IPv4 діапазон 157.99.0.0/16[4]
Статус спадщини пам'ятка історії класифікованаd[1] і пам'ятка історії зареєстрованаd[1]
Розташовано на вулиці rue du Docteur-Rouxd[5]
Офіційний сайт pasteur.fr/en(англ.)
pasteur.fr(фр.)
Точка доступу API idp.pasteur.fr/idp/shibboleth
CMNS: Інститут Пастера у Вікісховищі

Координати: 48°50′24″ пн. ш. 2°18′42″ сх. д. / 48.84000000002777853° пн. ш. 2.3116666666944776° сх. д. / 48.84000000002777853; 2.3116666666944776

ІсторіяРедагувати

З часу заснування інститут Пастера займався фундаментальними дослідженнями в практичних галузях природничих наук. Луї Пастер запросив до участі в науковій роботі новоствореного інституту науковців різних спеціальностей. Перші п'ять напрямків очолили науковці того часу: два випускники Вищої нормальної школи: Еміль Дюкло (дослідження в галузі загальної мікробіології) і Шарль Шамберлан [fr] (прикладні дослідження в галузі мікробіології та гігієни), а також біолог Ілля Мечников (морфологічне дослідження мікроорганізмів), а також двоє лікарв, Жак-Жозеф Граншер (праці з вивчення сказу) і Еміль Ру (технічні дослідження мікроорганізмів). З 1877 Еміль був асистентом Пастера в хімічній лабораторії Вищої нормальної школи, де разом з Шамберланом займався дослідженням сибірської виразки. Через рік після відкриття інституту Пастера Емілем Ру був створений Cours de Microbie Technique (курс методів дослідження мікробів) — перший курс мікробіології. Наукові дослідження Ру, які він виконував здебільшого одноосібно, а почасти в співавторстві і співпраці з Мечниковим, Шамберланом, Єрсеном та іншими, відносяться, переважно, до сказу, дифтерії і правця. Найбільшу популярність Ру здобув публікацією свого «Внеску у дослідження дифтерії» («Contributions à l'etude de la diphthérie» (опубліковано в «Annales de l'Institut Pasteur», 1888, 1889 і 1890). Він довів, що все загальноклінічні прояви дифтерії (занепад серцевої діяльності, паралічі та інше) — викликаються виділенням дифтерійною паличкою отруйної речовини (токсину) і що речовина це, введена в організм, викликає ці явища сама по собі, при повній відсутності в організмі токсигенного штама коринебактерій дифтерії.

Після смерті Пастера в 1895 році директором інституту став Еміль Дюкло. Його наукові інтереси заторкували різноманітні теми з фізики, хімії, мікробіології, метеорології, математики, медицини, загальної гігієни, соціальної гігієни тощо. Він опублікував понад 220 наукових праць. Окрім того його перу належить одна з найкращих біографій Пастера і детальний посібник з соціальної гігієни.

Інститут Пастера є одним зі світових лідерів у вивченні інфекційних захворювань. Тут були зроблені найважливіші відкриття, які привели до успішної боротьби проти таких захворювань як дифтерія, правець, туберкульоз, поліомієліт, грип, жовта лихоманка і чума.

1983 року тут був відкритий ВІЛ. З 1908 року 10 науковців інституту стали лауреатами Нобелівської премії в області медицини і фізіології.

СьогоденняРедагувати

Зараз інститут є одним з світових лідерів у вивченні інфекційних захворювань, крім головного інституту в Парижі до мережі Інституту входять понад 100 наукових установ та понад 2700 науковців. Окрім постійних 500 працівників інститут приймає щороку близько 600 науковців з понад 70 країн світу.

Інститут Пастера має також міжнародну мережу з 31 інституту за межами Франції. Всі ці наукові заклади у співпраці з Інститутом Пастера займаються дослідженням різноманітних проблем в галузі медицини.

В Інституті Пастера були зроблені найважливіші відкриття, які привели до успішної боротьби проти таких вірулентних захворювань, як дифтерія, правець, туберкульоз, поліомієліт, грип, жовта гарячка і чума. У 1983 році тут був відкритий ВІЛ.

Нобелівські лауреатиРедагувати

З 1908 року 10 дослідників інституту стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини:

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати